Абрам Ісакович Кацнельсон
(1914 - 2003)

Кацнельсон А.І. Вибране : поезії / А.І. Кацнельсон. – К. : Худож. літ., 1958. – 252с.

обкл.Вибранеавтограф Вибране

Дарчий надпис : Дорогим моїм землякам – читачам Чернігівської міської бібліотеки
ім. М. Коцюбинського. А. Кацнельсон. 29.12.58.Чернігів


Кацнельсон А.І. Ракети і солов’ї / А.І. Кацнельсон. – К. : Рад. Письменник, 1960. -192с.

обкл.Ракети і солов\'їавтограф Ракети і солов\'ї

Дарчий надпис : Моїм дорогим землякам – читачам Чернігівської бібліотеки ім. М.М. Коцюбинського на згадку про першу урочисту « Літературну суботу» в Чернігові. А. Кацнельсон. 20.01.1962.Чернігів


Кацнельсон А.І. Літа мої : поезії / А.І. Кацнельсон. – К. : Худож. літ., 1964. – 264с.

обкл.Літа моїавтограф Літа мої

Дарчий надпис : Наталії Опанасівні Тихомировій на світлий спогад про Літературні вечори в Чернігові – від автора. А. Кацнельсон. 23.09.1964. Чернігів

Наталія Опанасівна Тихомирова на той час була завідувачкою читальним залом ЦБ ім. М.М. Коцюбинського


Кацнельсон А. І. Посеред бурі : поезії й віршована повість / А.І. Кацнельсон . – К. : Рад. письменник, 1963. – 144с.

обкл.Посеред буріавтограф Посеред бурі

Дарчий надпис : Читачам міської бібліотеки ім. М.М. Коцюбинського – від автора – та земляка, чернігівця. А. Кацнельсон. – 22.12.63.Чернігів


Кацнельсон А.І. Монологи : поезії / А.І. Кацнельсон. – К. : Рад. письменник, 1981. – 74с.

обкл.Монологиавтограф Монологи

Дарчий надпис: Читачам бібліотеки ім. М. Коцюбинського – на добрий спогад А. Кацнельсон. 22.02.1984.Чернігів


Кацнельсон А.І. Струм : поезії. – К. : Рад. письменник, 1975. – 111с.

обкл.Струмавтограф Струм

Дарчий надпис : Читачам Чернігівської міської бібліотеки ім. М.М.Коцюбинського з найкращими побажаннями. А.Кацнельсон


Твори А.І. Кацнельсона із фондів бібліотеки ім. М.М. Коцюбинського:

- Буштрин : поезії. – К. : Рад. письменник, 1969. – 80 с.

- Вибране : поезії . – К. : Худож. літ., 1958. – 252 с.

- Відчуття орбіти: поезії. - К. : Рад. письменник, 1983. - 125 с.

- Лірична мозаїка: мініатюри. - К. : Дніпро, 1989. - 258 с.

- Літа мої : поезії . – К. : Худож. літ., 1964. – 264 с.

- Монологи : поезії . – К. : Рад. письменник, 1981. – 74 с.

- Пісня єдності : книга віршів. - К. : Рад. письменник, 1978. - 96 с.

- Посеред бурі : поезії й віршована повість. - К. : Рад. письменник, 1963. - 144 с.

- Ракети і солов’ї . – К. : Рад. Письменник, 1960.—192 с.

- Струм : поезії. – К. : Рад. письменник, 1975. – 111с.


Література про автора:

- Абрам Кацнельсон, поет // Письменники Радянської України 1917-1987 : біобібліогр. довід. / Авт. – упоряд. В.К. Коваль, В.П. Павловська .- К. : Рад. письменник, 1988. – С.261

- Дуденок Д. Поэт – фронтовик Абрам Кацнельсон / Дмитрий Дуденок // Тхия. – 2011. - №5. – С.2

- «Єднати народи – мій обов’язок…» Абрамові Кацнельсону – 80 : розмову з ювіляром веде А. Мойсієнко / А. Мойсієнко // Літ. Україна . – 1994. – 20 січ.

- Кириченко Ю. Друге прочитання класика / Ю. Кириченко // Література та життя. – 2011. - №8-9 (48-49). – С.6

- Осадчук П. Пам’яті майстра і вчителя / П.Осадчук // Літ. Україна. - 2003. – 4 верес.

- Пісковець С. Закоханість : до 80-річчя з дня народження А. Кацнельсона / С. Пісковець // Деснянська правда. – 1994. – 6 січ.

- Портников В. Вересень. Абрам Кацнельсон / В. Портников // Дзеркало тижня . – 2003. - №37. – с.13

- Розмова через океан : на запитання Ю. Чикирисова відповідав А. Кацнельсон // Літ. Україна. – 2001. – 20верес.

- Славутич Я. Поезія мислі : ( Абрам Кацнельсон, « Поклик висоти», Лос-Анджелес,1996 ) / Яр Славутич // Визвольний шлях. – 1997. - №7. – с.887

- Череватенко Л. « На гордий поклик висоти» / Л. Череватенко // Дніпро. - №1-2. – с.111-115

- Яровий О. « Те, що лишаю читачам…» : думки над книжкою А. Кацнельсона « Лірика» К.,2002 / О. Яровий // Літ. Україна. – 2002. – 26 верес.


Біографічна довідка

Абрам Кацнельсон
Абрам Ісакович Кацнельсон народився 1 січня 1914 році в місті Городня на Чернігівщині в родині вчителя математики. «У Городні, на Чернігівщині, де я народився, близькою подругою моєї матері була вчителька української мови й літератури Євгенія Гнатівна Осмяловська. Вона приносила нам українські книжки, переважно поезію. Мати моя співала в українському хорі, що був створений "Просвітою". Влаштовувала "Просвіта" й літературні вечори. Малим я слухав чудові українські пісні й вірші в гарному виконанні. Мене заполонила українська мова, її музичність..» - так пояснив свій вибір творчого шляху Абрам Ісакович.

Перші вірші «Календарні листки» і «В музеї» з'явилися в обласній пресі в 1930 році. Перша книга віршів «Краплі сонця» вийшла в 1935 році. В 1939 році закінчив Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка і аспірантуру з теорії літератури, працював кореспондентом «Литературной газеты» по Українській РСР, член Спілки письменників СРСР з 1938 року, неодноразово обирався членом правління Спілки письменників України. У роки Великої Вітчизняної війни був кореспондентом армійської газети. Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки та медалями.

Автор багатьох збірок віршів та книжок про віршознавство, Абрам Кацнельсон мав щастя багато років близько спілкуватися з сучасними йому корифеями української поезії : Павлом Тичиною, Максимом Рильським, Володимиром Сосюрою, Миколою Бажаном. Він надрукував про них статті й спогади про їхню діяльність. Впродовж багатьох років керував семінарами молодих поетів при Спілці письменників України, багато з його учнів стали відомими майстрами слова.

Лауреат літературних премій імені Максима Рильського (1984) й Івана Кошелівця (2002). В 1994 році поет удостоєний звання Заслужений діяч мистецтв України. Проте у ганебні роки так званої «боротьби з космополітизмом» поет чимало пережив , але виявив велику людську гідність і мужність. Абрамові Кацнельсону не могли пробачити його імені, чесних книг про рідну Україну і пронизливих віршів про долю єврейського народу, про Бабин Яр.
Влаштовувалися антисемітські акції: в 1994 році заслуженому українському поетові, фронтовикові облили бензином двері квартири і підпалили, написавши поруч антисемітські гасла. Після повторного підпалу поет вирішив виїхати в США.

З 1994 року жив в Лос-Анжелесі штат Каліфорнія. Але й в еміграції продовжував напружено працювати, писати нові вірші й видавати нові книги. Член Міжнародного ПЕН-клуба (1995), автор більше ніж двадцяти поетичних збірок, віртуозно володів словом.

«Щоб бути українським поетом, не досить народитися в Україні і довгі роки жити її життям. Не досить любити цю землю і квітучу природу. Не досить дихати її повітрям, навіть уві сні. Щоб бути українським поетом від Бога – треба, як птиця, вільно купатися у повітрі співучої української мови, вільно гойдатися у її хвилях, розчинятися у її стихії. Щоб бути українським поетом, треба навчитися прощати їй, ненці-Україні все, навіть відсутність взаємності… Але щоб бути українським поетом євреєві, треба мати усі попередні таланти, плюс – ангельську душу! Такою людиною – душею є талановитий український поет і надзвичайна людина – Абрам Кацнельсон»(Олександр Бураковський). У Абрама Кацнельсона є низка віршів на єврейську тему, але 99 відсотків його поезії присвячені Україні, її природі, її людям. Він вкладав у свої вірші все різномаїття і красу української мови.

В 2002 році київське видавництво «Астарта» видало збірник «Лірика», куди ввійшли кращі твори поета. Помер 23 серпня 2003 року, похований у Лос-Анджелесі штат Каліфорнія.

Відомий київський журналіст Віталій Портников, колись отримавший своє перше інтерв'ю у Кацнельсона, згадував в статті пам'яті поета: «Був українським євреєм. Не означає це — єврей, який живе в Україні. Навіть не означає — єврей, який переймається Україною. Означає — єврей, який відчуває Україну. З різних історичних причин таких в Україні небагато. Є тут євреї радянські, є російські, є євреї, які більш за все на світі прагнуть перестати бути євреями. А от українських євреїв... Таких в Україні бракує. Або є люди, які грають цю роль, однак якось непереконливо. А Абрам Ісакович — він таким просто був...».

Кiлькiсть переглядiв: 48