ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ
Чернігівський мотив
Хоч на Валу,
де далеч мерехтлива,
Зима ще сніжно-біло виграє,
А почуття – весіння тепла злива –
По вінця серце сповнили моє.
І кожна мить,
немов разюча фреска,
З-під пензлів молодесеньких світань,
В Твоїх зіницях таїна небесна,
Як відповідь на сотні запитань.
***
На Кордівці тануть гітарні акорди,
Пульсує рибинами річки розлив,
Сяйнули зірок таємничі кросворди,
Зеленою квіткою бакен зацвів.
У місячне сяєво трель солов’їна
Вербовою гілкою впала й пливе.
Можливо , до Тебе сьогодні прилине –
Любові моєї відлуння живе.