Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя ("Тріумф")



медаль М.ГогольПремію створено громадською організацією „Чернігівський медіа-клуб” за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій і благодійних фондів 7 травня 1998 року – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів.

Громадська організація „Чернігівський інтелектуальний центр”, яка об’єднує 45 головних редакторів, журналістів, письменників та науковців з України і закордону, зі згоди громадського об'єднання „Чернігівський медіа-клуб” 20 вересня 1999 року стала засновником щорічної Міжнародної літературної премії „Тріумф”.

В листопаді 2008 року громадська організація письменників, журналістів та науковців „Чернігівський інтелектуальний центр” ухвалила рішення про перейменування премії. Оскільки на Чернігівщині жив видатний письменник Микола Гоголь, для вшанування його пам’яті вирішено, що з 2009 року ця почесна відзнака називатиметься: Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя („Тріумф”).

Голова журі - Сергій Дзюба, президент ГО „Чернігівський інтелектуальний центр”, голова Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, завідувач редакції радіо ТРА „Новий Чернігів”, член Національної спілки письменників України Сергій Дзюба.

Серед лауреатів минулих років – Іван Кошелівець, Петро Яцик, Віра Вовк, Михайло Слабошпицький, Юлій Коцюбинський, Василь Слапчук, Дмитро Стус, Марко Павлишин, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Богдан Бойчук, Сергій і Тетяна Дзюби, Михайло Сидоржевський, Емма Андієвська, Марко Роберт Стех, Ефраїм Баух, Анна-Галя Горбач, Ліда Палій, Світлана Короненко, Юрій Бедрик, Роман Гром’як, Іван Яцканин, Петро Сорока, Володимир Кашка, Михась Ткач, Станіслав Реп’ях, Володимир Науменко, Сергій і Всеволод Ткаченки, Петро Коробчук, Марія Ревакович, Галина Стефанова, Роман Веретельник, Іван Корсак, Петро Кралюк, Ярослав Поліщук, Ната Гранич, Олександр Клименко, Лілія Бондаревич, Олесь Гордон, Микола Мартинюк, Олександр Молодчий, Том Кузнецов, Олександр Шкурат та інші видатні і відомі люди з України, США, Канади, Австралії, Німеччини, Словаччини, Бразилії, Польщі, Ізраїлю, Латвії, Білорусі та Росії – письменники, науковці, меценати, журналісти, актори театру та кіно, музиканти, художники, працівники освіти і культури.

Лауреати премії 2015 року:

Грузинський і український письменник Рауль Чілачава (м. Київ) – за упорядкування та переклад вісімдесяти поезій Кобзаря, які увійшли до книги-альбому «Тарас Шевченко. Думи мої» (українською та грузинською мовами);

Письменник, видавець, громадський та політичний діяч, перший заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний (м. Київ) – за роман «Боривітри»;

Поет, консул Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Савіцкі (Польща) – за поетичну збірку «Околиці світу»;

Письменник Бенедикт Дірліх (Німеччина) – за поетичні публікації в Україні та визначний внесок у пропаганду верхньолужицької культури, літератури і мови в світі;

Письменник, кінодокументаліст, тележурналіст Юрій Багрянцев
(м. Київ)
– за багаторічну подвижницьку працю у створенні краєзнавчих телефільмів про історичні та культурні пам’ятки України й літературні твори патріотичного змісту;

Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, президент Малої академії наук Станіслав Довгий (м. Київ) – за внесок у популяризацію шевченківської спадщини в Україні та за кордоном, зокрема за створення науково-освітнього проекту «Портал Шевченка»;

Письменник Гурген Баренц (Гурген Карапетян)(Вірменія) – за власну багатогранну творчість та численні переклади з вірменської і слов’янських мов (зокрема української), невтомне літературне подвижництво «посла миру», яке єднає народи; літературознавець, доктор філологічних наук, професор Сусанна Ованесян (Вірменія) – за першу фундаментальну наукову біографію класика світової літератури Ованеса Туманяна, великий внесок у туманянознавство, плідну й активну пропаганду актуальних проблем дослідження життя і творчої діяльності Ованеса Туманяна, літературні мости між вірменською й українською літературами;

Відомі зарубіжні письменники, відзначені за власний доробок та пропаганду української літератури: прозаїк, головний редактор інтернет-альманаху «Порт-Фоліо» Михайло Блехман (Канада) – за романи, п’єси, оповідання та актуальні статті на українську тематику; письменник Бранко Цветкоскі (Македонія) – за визначну поетичну творчість; поетеса, директор Удмуртського ПЕН-клубу, заступник редактора журналу «Инвожо» Лариса Орєхова (Удмуртія) – за збірку віршів «Безмежний Ліс» (Естонія), а також майстерні переклади творів світової класики; письменник Алекс Врубель (Великобританія) – за поетичну книжку «Піщинки часу»; поет Володимир Федоров – за вагомий внесок у пропаганду та розвиток сучасної світової поезії; письменник, доктор філософських наук Олексій Грякалов – за збірку інтелектуальної прози «Печальна почвара окраїни» та монографію «Лист і подія»; літературознавець, доктор філологічних наук Наталія Грякалова (Росія) – за монографію «Людина модерну»; письменник-сатирик, поет, публіцист Марсель Салімов (Башкортостан) – за книжку «Сміх – вище пояса»;

Письменниця Лана Перлулайнен (м. Львів) – за книгу вибраних поезій «Вітер часу» та роман «Мася або Правила ходіння проти вітру»; письменниця Світлана Антонишин (м. Броди Львівської обл.) – за збереження і продовження класичних традицій української літератури у книгах поезій «Закон самозбереження душі», «Бар’єр», повісті-феєрії «Ображена трава»;

Меценат, громадський діяч, депутат Чернігівської обласної ради Віктор Кияновський (м. Ічня Чернігівської обл.) – за подвижницьку громадську та благодійну діяльність;

Письменник, директор Інституту Українського Вільного Козацтва імені Антона Кущинського, доктор права Олександр Панченко (м. Лохвиця Полтавської обл.) – за популяризацію духовно-культурних надбань українського народу, плідну діяльність у галузі україністики, вагомий внесок у справу утвердження Української державності, зміцнення духовності й патріотизму нашого народу, вагому видавничу діяльність, активну й послідовну 25-літню національно-державницьку позицію в обороні прав, свобод і засад окремішності українського народу; письменник Ігор Моісєєнко (м. Кременчук Полтавської обл.) – за активну письменницьку та громадську діяльність у справі побудови суспільства життєдайної моралі;

Письменник Станіслав Маринчик (м. Ічня Чернігівської обл.) – за подвижницьку культурну, краєзнавчу та громадську діяльність; меценат Олександр Сенчик (смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) – за значну благодійну діяльність

Лауреати премії 2014 року:

Болгарські письменники, лауреати міжнародних і національних літературних премій: Димитр Христов – за монодраму «Мерилін Монро: тріумф і агонія» (український переклад Анни Багряної); Боян Ангелов – за збірку віршів «Вибір» (українською мовою) та директор Слов’янської літературно-мистецької Академії Елка Няголова (Болгарія) – за поетичну творчість та активну популяризацію української літератури в Болгарії;

Письменник, науковець, перекладач, головний редактор журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський (м. Київ) – за редагування й тематичне осучаснення журналу іноземної літератури «Всесвіт», популяризацію англомовних, іспаномовних літератур, а також шекспірознавчих досліджень в Україні;

Голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв – за значну громадську діяльність, мужнє і послідовне відстоювання свободи слова та підтримку українського книговидання; бізнесмен, меценат Олег Шандар (м. Київ) – за послідовну й довготривалу благодійницьку діяльність на користь вітчизняної культури;

Туркменський письменник Ак Вельсапар (Швеція) – за книгу оповідань «Смарагдовий берег» (українською мовою) та публікації поезії і прози в «Українській літературній газеті», журналах «Всесвіт», «Березіль», «Бористен», «Золота пектораль»;

Письменник, перекладач, член Болгарської академії наук і мистецтв, Європейської академії наук, мистецтв і літератури (м. Париж), Бразильської академії словесності, Академії наук вищої освіти України Атанас Ванчев де Трасі (Франція) – за збірку поезій «Світло у світлі» (журнал «Радуга»);

Письменник, директор Міжнародної літературної Академії «Македонія презент» і видавництва «Фенікс», головний редактор часописів «Тренд» і «Літературна академія», лауреат міжнародних та національних премій Хрісто Петрескі (Республіка Македонія) – за літературну творчість та зміцнення українсько-македонських літературних зв’язків;

Письменник Володимир Ільїн (м. Київ) – за поему «Homo Karadagus», збірки лірики «Окремини душі» й «Епідемія самотності», а також переклади віршів Папи Іоанна Павла II – українською мовою («Римський триптих») та Ігоря Римарука – російською мовою («Доброе время твоё…»); письменник Євген Чигрин (Росія) – за книгу віршів «Погонич» (українською мовою, переклад Ігоря Павлюка); письменник Георгій Дзюба (Росія) – за роман «Во всём виноват Гоголь»; письменник, академік Ауезхан Кодар (Казахстан) – за повість «Порог невозврата»;

Літературознавці, доктори філологічних наук, професори Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка Мар’яна і Зоряна Лановики (м. Тернопіль) – за книгу «Українська усна народна творчість»;

Письменниця, перекладач Люба Ґавур (США) – за подвижницьку перекладацьку діяльність, а також власні поетичні й прозові публікації в журналі «Золота пектораль»;

Письменниця Людмила Шутько (Італія) – за збірку казок «Закон радості» (українською та італійською мовами);

Перекладачі Роксана Кжемінська, Анна Тилютка, Маріанна Хлопек-Лабо, художниця Ядвіґа Квятковська (Польща) – за значний внесок у пропаганду української літератури в Польщі;

Художній керівник і головний диригент Чернігівського академічного народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцур, завідувач художньо-постановочною частиною хору Анатолій Покришень і генеральний директор – художній керівник обласного філармонійного центру, заслужений діяч мистецтв України Юрій Кравчук (м. Чернігів) – за відродження самобутніх звичаїв і традицій українського народу, інноваційну діяльність у створенні репертуару, популяризацію фольклористики рідного краю.

Лауреати премії 2013 року:

У 2013 році до Комітету з нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя „Тріумф” увійшли: Сергій Дзюба – голова журі, письменник, президент ГО „Чернігівський інтелектуальний центр”, голова Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, почесний професор Луцького інституту розвитку людини Університету „Україна”, Михайло Сидоржевський – голова Київської міської організації Національної спілки письменників України, головний редактор „Української літературної газети”, Василь Голобородько – письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Петро Кралюк – письменник, доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету „Острозька академія”, Іван Корсак – письменник, шеф-редактор газети „Сім'я і Дім”.

Албанський письменник, твори якого опубліковані 22 мовами світу, лауреат Великої міжнародної премії «Solenzara» (Париж) та Національної премії «Din Mehmet» (Косово), член Асоціації європейських професійних журналістів (Брюссель) та Академії наук і мистецтв Європи (Париж) Єтон Келменді (Бельгія) – за книгу поезій «На верхів’ї часу» (українською мовою);

Письменник, перекладач, член-кореспондент Європейської академії наук, мистецтв і літератури Дмитро Чистяк (м. Київ) – за плідну перекладацьку творчість із популяризації франкомовних авторів в Україні й українських – за кордоном, а також за оригінальний письменницький доробок;

Удмуртський письменник, перекладач, мистецтвознавець, головний редактор журналу «Инвожо», президент Удмуртського ПЕН-клубу Петро Захаров (Російська Федерація, Удмуртська республіка) – за переклади творів світової класики;

Письменник Віктор Лазарук (м. Луцьк) – за перший том роману-есе «Світязь»;

Іранський письменник Сограб Рагімі (Швеція) – за поетичні публікації в українських виданнях: журналах «Всесвіт», «ШО» та газеті «Література і життя»;

Письменниця, перекладач, громадський діяч Віра Чорний-Мешкова (Македонія) – за книгу поезій «Київські епіграми» (українською мовою) і вагомий особистий внесок у дослідження української літератури та її популяризацію за кордоном;

Письменник Войцех Пестка (Польща) – за книгу есеїв «До побачення в пеклі» (українською мовою);

Письменник, головний редактор міжнародної «Літературної газети» та всеукраїнської газети «Луганський край» Микола Малахута (м. Луганськ) – за багаторічну творчу діяльність, подвижницьку видавничу, редакторську та перекладацьку працю;

Письменник, головний редактор видавничого дому «Букрек» Микола Максимець (Чернівці) – за книгу прози «Таємниця гори діда Лева» та значну видавничу діяльність;

Декан філологічного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, письменник Олександр Забарний, директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана Ірина Ральченко, письменник, журналіст Віталій Божок (Чернігівська обл.) – за значний внесок у пропаганду української культури, зокрема участь у літературно-мистецьких проектах радіо «Новий Чернігів»;

Меценат Віктор Мозоль (Луцьк) – за значну благодійну діяльність.

Лауреати премії 2012 року:

Письменниця, науковець Оксана Забужко (м. Київ) – за визначний внесок в українську літературу та її пропаганду за кордоном;

Письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Голобородько (м. Луганськ) – за вишукане поєднання новаторства з традицією у власній творчості та неоціненний внесок у розвиток українського верлібру;

Органістка Євгенія Лісіцина (Латвія) – за втілення у життя видатного музичного проекту – виконання всіх органних творів Іоганна Себастьяна Баха;

Письменник, перекладач Сергій Борщевський (м. Київ) – за послідовну роботу зі збагачення української літератури вагомими творами зарубіжних письменників;

Декан філологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, доктор філологічних наук, професор Микола Ткачук – за книгу „Наративні моделі українського письменства”, а також публікації останніх років у періодиці;

Заслужений артист України, актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Петро Панчук (м. Київ) – за створення численних записів аудіокниг української класики;

Письменник Богдан Смоляк (Львів) – за книгу поезій „Словник мовчання”;

Начальник регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Валентин Буряченко (м. Чернігів), заступник начальника цього медіа-центру Вадим Мисник, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України, генеральний директор Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії „Сівер-центр” Анатолій Тютюнник, голова правління Благодійного фонду імені двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого Олександр Кузнецов-Молодчий, директор цього фонду Тетяна Кузнецова-Молодча, голова Чернігівської обласної організації Всеукраїнської асоціації ветеранів-підводників Ігор Галутва, полковник запасу Віктор Малашенков – за послідовну, подвижницьку військово-патріотичну діяльність, зокрема участь у проектах Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії „Сівер-центр” та радіо „Новий Чернігів”.

Лауреати премії 2011 року:

Генерал-лейтенант авіації, двічі Герой Радянського Союзу, почесний громадянин м. Чернігова Олександр Молодчий (посмертно) – за книги „У палаючому небі” та „Літаки ідуть у ніч”;

Доктор філологічних наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Роман Гром'як – за значну громадсько-політичну діяльність та наукові праці останнього десятиліття;

Письменник, журналіст Михайло Сидоржевський (м. Київ) – за створення та редагування „Української літературної газети”;

Письменник, голова Літературної спілки „Чернігів”, головний редактор журналу „Літературний Чернігів” Михась Ткач – за книгу „Спадок”;

Гвардії полковник авіації Том Кузнецов (м. Чернігів, посмертно) – за книги „Доля Героя” і „В небі Чорнобиля”;

Голова Волинської асоціації „Паритет” Анатолій Сєрков (м. Луцьк) – за популяризацію надбань вітчизняної культури та багатолітню громадську діяльність.

Кiлькiсть переглядiв: 152