До Дня вишиванки

/Files/images/mn-ekspozitsya_polska_avtentika/IMG_344055.JPG

Українська сорочка, прикрашена орнаментованою вишивкою, протягом багатьох століть була в Україні як елемент повсякденного та святкового одягу. Перші зразки вишивки на території України зв’явилися ще за доби скіфів – у VII- III століттях до нашої ери.

З часом вишиванка стала одним з ключових елементів українського національного вбрання. Класик української літератури Іван Франко почав поєднувати вишиванку з сучасним йому європейським костюмом, започаткувавши подібну моду серед свого оточення.

Вишиваному орнаменту сорочок традиційно надавали містичного, оберегового значення: вона захищає від усього лихого, символізує здоров’я , красу та відданість родині. Одяг тісно пов'язаний з духовним життям народу, з його звичаями та обрядами. Після мови народне вбрання - найважливіша етнічна прикмета.

Цього року через карантин не буде таких яскравих масових акцій на вулицях, як зазвичай, проте ніхто не забороняє вдома вбратися у вишиванки усім членам родини, адже День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу.

До Дня вишиванки Центральна бібліотека ім. М. Коцюбинського в Центрі поліської автентики організувала книжково-ілюстративну виставку. В книгах, представлених на ній, розкривається багатство і різноманітність українського вбрання, краса української вишивки, регіональні особливості техніки вишивки, колористика різних етнографічних районів.

/Files/images/mn-ekspozitsya_polska_avtentika/img070.jpg

Косміна О.Ю. Традиційне вбрання українців. Том ІІ. Полісся. Карпати. - К.: Балтія-Друк, 2008

Книга знайомить читача з українським народним одягом і присвячена регіонам Полісся та Карпати. Строкате вбрання бойків, лемків, гуцулів, буковинців, закарпатців та поліщуків ще до початку ХХ століття зберігало архаїчні риси. Завдяки унікальним зйомкам автентичного вбрання, зробленим у 22 музеях України та приватних колекціях, читач вперше матиме змогу детально ознайомитись з елементами народних строїв, головними уборами, взуттям, прикрасами, аксесуарами, оцінити колористику вбрання та багатство декору. Книга містить інформацію історико-етнографічного та краєзнавчого характеру; зокрема, особливу увагу зосереджено на художніх особливостях і символічному наповненні елементів народного строю.

/Files/images/mn-ekspozitsya_polska_avtentika/4.jpg

Український народний одяг XVII - початку XIX ст. в акварелях Ю. Глоговського/АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору і етнографіїї ім. М. Т. Рильського; Авт.-сост. Д. П. Крвавич, Г. Г. Стельмащук. - К.: Наук.думка, 1988. - 268, [2]с.:іл.;24см.

А ця книга цікава тим, що в ній зібрані акварелі Ю. Глоговського на яких зображено український народний одяг. Переважну більшість акварелей Ю. Глоговський паспортизував, вказуючи назву населеного пункту, де він їх малював. Це дозволило класифікувати акварелі і характеризувати одяг відповідно до територіально-географічних зон та історико-етнографічних регіонів.

У традиційному одязі кожного регіону завжди були місцеві особливості, які відбивали смаки людей, вирізняли й підкреслювали кожну особистість.

/Files/images/mn-ekspozitsya_polska_avtentika/unnamed.jpg

Великий внесок у дослідження вишивки Чернігівщини внесла Віра Зайченко, етнограф, мистецтвознавець, майстриня художньої вишивки, науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, заслужений працівник культури України, кавалер ордена княгині Ольги III ст., член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, справжня берегиня чернігівської вишивки. В ії творчому доробку монографія «Вишивка Чернігівщини», перший в Україні повний каталог музейної колекції вишиваних рушників Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського «Вишивка Чернігівщини. РУШНИКИ», раритетне широкоформатне дослідження «Вишивка козацької старшини 17-18 ст. Техніки» .

/Files/images/mn-ekspozitsya_polska_avtentika/img072.jpg

Зайченко В. Вишивка козацької старшини XVII-XVIII століть з колекції Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. – К.: Родовід, 2015

Книга подає велику збірку вишивок, які були популярні серед верхівки українського суспільства в ХVІІ — ХVІІІ століттях. Вишивки на ужиткових речах козацької старшини виконані шовком, золотою та срібною сухозліткою, заполоччю.В основі — збірка Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.

/Files/images/mn-ekspozitsya_polska_avtentika/img069.jpg/Files/images/mn-ekspozitsya_polska_avtentika/img073.jpg

Данилевська Н.О., Ткач М.М. Перетик: фольклор.-етногр. портрет укр. села. – К.: Український Центр духовної культури,2000. 211с.,іл.

У книзі нашого земляка Миколи Ткача та його дружини Надії Данилевської йде мова про один з різновідів домотканного полотна – перетик, що перетикається кольоровою чи якоюсь відмінною смужкою. З нього шиють утиральники, настільники, сорочки. Якщо ж з «перетику» шиють сорочку, то смужка оперізує поділ, полички та краї рукавів. Сама смужка, як символ води, у пошитті постає найпростішим оздобленням-оберегом. У життєвій народній практиці з «перетику» шиють сорочки лише на будень, святкову ж – обов'язково оздоблюють вишивкою.

/Files/images/mn-ekspozitsya_polska_avtentika/7cf7c9dc80f5fcb2035f5fc4ef053781.jpg/Files/images/mn-ekspozitsya_polska_avtentika/cffb-UV_87-88 (3-4)_01-0-2-228x228.jpg

Традиційна вишивка українців – нескінченне джерело натхнення для дизайнерів і майстринь.

На виставці представлені журнали "Українська вишивка", "Вышиванка", де можна взяти схеми вишивок сорочок, орнаментів, майстер-класи з техніки вишивання і підбору кольорів. Сорочка вишита власноруч буде служити вам справжнім оберегом, адже створюючи на полотні красивий орнамент, ви вкладаєте в роботу частинку своєї душі. Виглядайте сучасно і патріотично!

Кiлькiсть переглядiв: 648