ПОДОРОЖ ВСЕРЕДИНУ СЕБЕ!
За час проведений у вимушеному карантині я прочитала чотири книги: три з них із фонду бібліотеки, що видані в серії «Сенсація в медицині». Яка ж приголомшлива серія книг! Я б назвала її наочним посібником для вивчення найважливіших тем. Є думка, що нон-фікшн це нудно і нецікаво. Це не завжди так і книга Джулії Ендерс «ВНУТРІШНЯ ІСТОРІЯ. КИШЕЧНИК — НАЙЦІКАВІШИЙ ОРГАН НАШОГО ТІЛА» тому підтвердження. Німецька письменниця і вчений Джулія Ендерс, і це було здивуванням для мене, народилася в 1990 році. Здавалося б, що вона може написати? Виявляється може, і дуже приголомшливо. Швидше за все саме молодий вік і вміння пояснювати складні речі простими словами принесли популярність її книзі серед читачів різного віку. До речі, ця книга видається в 36 країнах - найпопулярніше нон-фікшн видання континентальної Європи. Книга отримала першу премію в міжнародному проекті популяризації науки Sience Slams.
Як же справедлива фраза: «Ти – те, що ти їси». Я ще не зустрічала книги, в якій складні процеси перетравлення описувалися б так просто, з гумором. Мені подобаються такі книги, коли можна і отримати корисну інформацію і посміятися від душі. Текст супроводжується забавними ілюстраціями, що підігрівають інтерес до читання. Вони допомагають легше сприймати прочитане. Головні думки на сторінці виділені жирним шрифтом і окремим виносним текстом. Це робить матеріал добре структурованим і простим для пошуку потрібної інформації. Представлені корисні лайфхаки, що стосуються тієї чи іншої ситуації, які виникають у всіх нас.
Особливо цікавою для мене виявилася глава про зв'язок головного мозку і кишечника. Інформація воістину унікальна. Виявляється, кишечник має більше нервових закінчень, ніж спинний мозок. Він являє собою складний механізм, що перетворює їжу в енергію для тіла і робить це навіть без відома головного мозку. Джулія Ендерс називає кишечник «другим мозком», здатним спілкуватися через блукаючий нерв з нашим «головним мозком». Стреси, депресія, перепади настрою залежать цілком і повністю від тієї їжі, яку ми вживаємо. У свою чергу робота кишечника знову ж таки залежить від їжі, яку ми їмо. Ось, як вам така цитата: «Той, хто викладає в соціальні мережі фото своєї вечері і дивується, що друзі не реагують, просто помилився аудиторією. Якби Інстаграм існував для мікробів, мільйонна публіка ставила б лайки і коментувала б!». Ну і, звичайно, не могла пройти повз цієї цитати з книги «В організмі людини, що читає книгу, процес травлення йде куди продуктивніше, ніж в організмі працюючого топ-менеджера». Багато моментів з книги, особисто мене, змусили задуматися, я завела собі кілька корисних звичок.
А взагалі, найкращу анотацію цій книзі вже написав Джером Клапка Джером: «Все-таки странно, насколько наш разум и чувства подчинены органам пищеварения. Нельзя ни работать, ни думать без разрешения желудка. Желудок определяет наши ощущения, наши настроения, наши страсти. После яичницы с беконом он велит: «Работай!» После бифштекса и портера он говорит: «Спи!» После чашки чая (две ложки чая на чашку, настаивать не больше трех минут) он приказывает мозгу: «А ну ка воспрянь и покажи, на что ты способен. Будь красноречив, и глубок, и тонок; загляни проникновенным взором в тайны природы; простри свои белоснежные крыла – трепещущую мечту и богоравный дух – и воспари над суетным миром и направь свой полет сквозь сияющие россыпи звезд к вратам вечности». После горячих сдобных булочек он говорит: «Будь тупым и бездушным, как домашняя скотина, – безмозглым животным с равнодушными глазами, в которых нет ни искры фантазии, надежды, страха и любви». А после изрядной порции бренди он приказывает: «Теперь дурачься, хихикай, пошатывайся, чтобы над тобой могли позабавиться твои ближние; выкидывай глупые шутки, бормочи заплетающимся языком бессвязный вздор и покажи, каким полоумным ничтожеством может стать человек, когда его ум и воля утоплены, как котята, в рюмке спиртного». Мы всего только жалкие рабы нашего желудка. Друзья мои, не поднимайтесь на борьбу за мораль и право! Заботьтесь неусыпно о своем желудке, наполняйте его старательно и обдуманно. И тогда без всяких усилий с вашей стороны в душе вашей воцарятся спокойствие и добродетель; и вы будете добрыми гражданами, любящими супругами, нежными родителями, – словом, достойными и богобоязненными людьми.»
Що ж стосується двох інших книг: «ТУК-ТУК, СЕРЦЕ! ЯК ПОДРУЖИТИСЯ З САМИМ НЕВТОМНИМ ОРГАНОМ І ЩО БУДЕ, ЯКЩО ЦЬОГО НЕ ЗРОБИТИ» німецького лікаря-кардіолога Йоханнеса Хинриха фон Борстель та «АЛЬЦГЕЙМЕР - НЕ ВИРОК! ReCODE. ПЕРША ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ Й ПРОФІЛАКТИКИ СПАДУ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ» відомого у всьому світі нейрохірурга, доктора медицини Дейла Бредесен, - можу сказати, що вони цікаві не менш за першу, і розмова про них зайняла б теж немало місця. Але що важливо, хоча в одній йдеться про серце, а в іншій про мозок, в кожній з них є розділи присвячені правильному харчуванню, відмові від шкідливих звичок, тобто знову ж таки повертаємось до ЖКТ. Тому це і зумовило зробити вибір розгорнутої анотації на книгу Джулії Ендерс «Внутрішня історія. Кишечник — найцікавіший орган нашого тіла». Гарні і корисні книги! Я дызналася багато нової для себе інформації. Не боюся зізнатися в тому, що багато чого не знала. У кожного є чудова нагода дізнатися про себе трохи більше.
