Святкуємо серпневі Спаси в бібліотеці
Літо добігає кінця. Серпень наближається до своєї середини, а це означає, що настає час літніх свят — Спасів. Всього їх три - Медовий, Яблучний та Горіховий. У дохристиянські часи цього дня вшановували Богів Спасів і освячували квіти, городину та криниці. Зрештою, прийнявши християнізовану назву, люди зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні.У центральній бібліотеці ім. М. Коцюбинського стало доброю традицією знайомити своїх відвідувачів зі звичаями та обрядами українців відповідно до календарного року.
До уваги користувачів розгорнуто виставку –інсталяцію «ТРИ СЕРПНЕВИХ СПАСИ: ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ» з народознавчого циклу виставок «Звичаї – скарб українського народу».МАКОВІЯ, або Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас, є народною назвою православного свята Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього, яке відзначають у перший день Успінського посту – 14 серпня (1 серпня за старим стилем). Цей день називають ще Медовим Спасом, бо саме в цей період настає пора збирання меду з вуликів. Народна назва свята: Маковія, Маковея, Спас Перший, Семи братів мучеників Маккавеїв, безумовно, утворилася від офіційної просто за співзвучності: Маккавеїв – Маковея – Маковія. Сприяло закріпленню назви й те, що саме в цей період достигав мак, його збирали і сушили. Поєднання стародавніх народних календарних і хліборобських звичаїв із церковними православними відбулося органічно і призвело до того, що у церкві стали святити зілля – «маковійчики».
Святковий букет-оберіг переважно робили з городніх квітів, але додавали і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків(базилік), нагідок, польових сокирок, полину та обов’язково кілька стиглих головок маку. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Кожен елемент святкового букету споконвіків мав символічне значення.Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство. Після освячення букети несли додому й клали біля іконок та зберігали до весни, як оберіг. Дехто взимку мак використовує для куті на Різдво, а на Благовіщення засушені квіти дівчата вплітали у волосся -«щоб не випадало».
На Маковея святили також свіжовикачаний мед, щедро пригощаючись ним. Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб.У цей день прийнято пекти усілякі смаколики з маком: пиріжки, млинці, вареники та іншу здобу. Їх їдять із «грушовником» – киселем із свіжих груш. Обрядовою їжею цього дня було печиво «шулики» або «ломанці»: замішували пісне тісто на соді й випікали в печі коржа «на твердо». Готовий корж ламали на кавалки й кидали в макітру з перетертим маком і ситою – розведеним кип’яченою водою медом.
Все це та ще багато інших цікавинок ми дізналися з книг, які представили на виставці-інсталяції «ТРИ СЕРПНЕВИХ СПАСИ: ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ» в читальному залі бібліотеки. Звертаємо увагу на дві книги, які нещодавно надійшли:
Корній Д. Чарівні істоти українського міфу. Духи природи. - Х., 2017.- 320 с., іл.;
Войтович В. Міфи та легенди давньої України. - Тернопіль, 2014. - 464 с.:іл.,
де перед вами постане величезний і дуже цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний світ чарівних істот, відкриють свої таємниці духи пір року, а зокрема, дізнаєтесь легенду про Спаса.
Складіть до цього дня свій букет-маковійчик – з маку, квітів, польових трав, колосся, і освятіть його в церкві - матимете власний оберіг. Є нагода приготувати українську автентичну страву – шулики, що готували наші бабусі.
«Бо минуле – це не просто пласт історії, воно досі живе в кожному з нас на рівні генетичної пам'яті, маминої колискової, бабусиного вишиваного рушника, дідової казки про бузинову сопілку.» (Дара Корній)
