До роковин Батуринської трагедії
«...ревно плакал по Батурину Мазепа, спостерігаючи, скільки крові людської в місті і передмісті було полно калюжами..»
2 листопада 1708 року сталась жахлива подія в історії української держави: московський князь Олександр Меншиков за наказом царя Петра І знищив Батурин, вирізавши всіх мешканців міста, незалежно від віку та статі. Загинуло близько 15 тисяч осіб, місто розграбували та знищили.
Петро І вкрай негативно ставився до ідеї автономії Гетьманщини. Розуміючи загрозу для української державності та сподіваючись на зміни, гетьман Іван Мазепа пішов на союз зі шведським королем. Дізнавшись про це, Петро І віддав наказ Олександру Меншикову знищити гетьманську столицю. Батуринська фортеця була добре укріплена, тож протягом деякого часу українцям на чолі з полковником Дмитром Чечелем та осавулом Фрідріхом Кенігсеком вдавалось тримати облогу. Після декількох штурмів московські війська мали величезні втрати. Однак знайшовся зрадник – сотник Іван Ніс – який вказав на потаємний хід, який вів у місто.
Драгуни вбили усіх, кого бачили на шляху – міщан і козаків, навіть жінок і дітей. Трупи козаків розпинали на плотах і пускали вниз по річці Сейм, щоб населення Гетьманщини бачило долю "мазепинців".
Тогочасні європейські газети так описували події у Батурині — «Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки і діти на вістрях шабель». З такими назвами виходили провідні газети Франції — «Gazette de France», «Paris Gazette», «Lettres Historique», «Mercure historique», «Clef du Cabinet». Вони писали, що «страшний цар жадібний до крові в Україні…
"Бог мені свідок, віддаючись до рук шведського короля, я зробив це не з легковажності і не спонуканий мотивами особистих інтересів для себе, а з безмежної любові до Вітчизни", - сказав український гетьман Іван Мазепа.
