Темному казкареві Нілу Ґейману – 60!
Письменник, здатний своїми творами «посадити» за книжку. Найбільш затребуваний автор у світі, що уміло сплітає реальність з міфологією та темною реальністю; його твори переносять нас в дивовижні паралельні світи, населені міфічними істотами. Якщо ви втомились від реальності – відкрийте двері в потойбіччя, яке зовсім поруч, можливо, за дверима вашої кімнати.
У жовтні 2013 року Ніл Ґейман прочитав у лондонському Читацькому агенстві відкриту лекцію «Читання та обов’язок», в якій простими словами довів важливість читання та бібліотек для сучасного життя.
Вас оточують люди, які переконані, що за електронними книжками майбутнє – нехай прочитають цей текст.
Ваші спогади про бібліотеки хороші (а може й не дуже) – прочитайте цей текст.
«Проза – це те, що ви вибудовуєте з 26 літер і жменьки знаків пунктуації, і ви, тільки ви, використовуючи свою уяву, створюєте світ, заселяєте його та дивитеся на нього очима інших. Ви відчуваєте, відвідуєте місця та світи, про які ніколи б і ніяк інакше не дізналися. Ви дізнаєтеся, що всі, хто там існують, це також ви. Що ви – це хтось інший. І коли ви повертаєтеся у свій світ, ви вже будете трохи зміненим...
...Художня література може показати вам інший світ. Вона може віднести вас туди, де ви ніколи не були. Як тільки ви відвідаєте інші світи, як ті, хто з’їв якийсь казковий плід, ви ніколи не зможете бути повністю задоволеними світом, у якому виросли. Невдоволення – це добре: незадоволені люди можуть змінити і поліпшити свої світи, залишити їх кращими, залишити їх іншими...
...бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта (що не є процесом, який зупиняється в день, коли ми закінчуємо школу або університет), це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інформації.
Художня література має два застосування. По-перше, це такий собі наркотик, який відкриває браму до читання. Прагнення дізнатися, що станеться далі, бажання перегорнути сторінку, необхідність продовжувати читання, навіть якщо це важко, тому що хтось у біді і ви повинні знати, як усе закінчиться… – це дуже реальний стимул. І це змушує вас вивчати нові слова, обдумувати нові ідеї, продовжувати читати. Змушує зрозуміти, що читання саме по собі приносить задоволення»