ПИСЬМЕННИКИ-ЮВІЛЯРИ: 170 років від дня народження Роберта Луїса Стівенсона
13 листопада минає 170 років від дня народження Роберта Луїса Стівенсона - британського письменника шотландського походження, неоромантика, віртуоза історико-пригодницького роману, поета і мандрівника.
Ім’я письменника відоме всім, хто з дитинства захоплюється читанням. Ми годинами не могли відірватися від книги, спостерігаючи за неймовірними та захопливими пригодами героїв «Острова скарбів» та «Чорної стріли».
Народився Роберт Луїс Стівенсон в Единбурзі у родині проєктувальників маяків. У три роки серйозно захворів, наслідки хвороби переслідували його усе життя і призвели до смерті у 44-му віці.Освіту отримав у Единбурзькому університеті. Спочатку вчився на інженера, згодом перевівся на юридичний факультет. Але приваблювало його письменництво. З дитинства, через хвороби вимушено проводячи багато часу у ліжку, читав багато книг, розвивав свою уяву і, нарешті, сам узявся за перо.
Як письменник Роберт Луїс Стівенсон дебютував у 1866 році, коли світ побачила брошура «Пентландське повстання», видана коштом його батька. Всупереч хворобі, багато подорожує, про що розповідає у своїх публікаціях. У 1876 році Стівенсон знайомиться зі старшою за нього на десять років Фенні Озборн, з якою згодом одружиться та всиновить її дітей від першого шлюбу. Після одруження у письменника починається розквіт творчого життя.
У 1883 році виходить книга, яка принесла письменнику прижиттєву славу та матеріальний добробут, – «Острів скарбів». Ідея книги народилася під час гри Стівенсона з пасинком Ллойдом Осборном. «Я намалював карту безлюдного острова; вона була дуже старанно і, як мені здавалося, чудово розфарбована. Форма того острова неймовірно мене зачарувала. Там були затоки, які радували мене, і підсвідомо я написав назву: "Острів скарбів". Образи моїх майбутніх персонажів пригодницького роману почали проявлятися крізь уявний ліс, коли я вдивлявся у свою карту Острова скарбів».
У наступні роки виходять книги «Чорна стріла», «Принц Отто», «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда», «Володар Баллантре» та інші. Але здоров’я письменника, на жаль, все погіршувалось. Останні роки Стівенсон провів на острові Уполу (архіпелаг Самоа), де йому підходив клімат. Тут він написав збірку оповідань «Вечірні розмови на острові», вивчав місцеві звичаї, здобув авторитет як оповідач цікавих історій та захисник прав мешканців острова.
Не стало Роберта Луїса Стівенсона 3 грудня 1894 року.
"Два зобов'язання покладаються на всякого, хто обирає літературну професію: бути вірним факту і трактувати його з добрим наміром" (Роберт-Луїс Стівенсон)
«Матеріал, з якого ліпить художник Р. Л. Стівенсон, - це жива плоть. У книгах Стівенсона ми не тільки бачимо ось це море і ось це небо: ми пробуємо на смак, відчуваємо запах людей і речей, вони реально існують, вони поруч» (Ліон Фейхтвангер).
