«Це не просто поет, а скоріше поет-музикант...»
Сьогодні, 5 грудня, виповнюється 200 років із дня народження Афанасія ФЕТА.
Незвичайне для російського поета прізвище дісталося йому від першого чоловіка матері-німкені. До чотирнадцяти років Афанасій був Шеншиним, але, коли хлопчика віддали до німецького пансіону, по документах з’ясувалося, що він народився поза шлюбом. Афанасія позбавили батьківського прізвища та спадкового дворянського титулу, які він майже сорок років завзято намагатиметься повернути.
Після закінчення Московського університету Афанасій іде до армії з метою отримати офіцерське звання, яке робило його носія дворянином. Цей шлях виявився невдалим: вийшли укази, що підвищували рівень, котрого треба було досягти у військовій кар’єрі для отримання титулу.
Афанасій Фет пішов у відставку, придбав маєток, став успішним поміщиком, працював мировим суддею у Мценському повіті. У 1873 році йому нарешті відновили родове прізвище та всі належні привілеї. Він знову став Шеншиним, але під своїми творами продовжував підписуватися як Фет. Мабуть, зіграла роль фраза І.Тургенєва: «Як Фет, Ви мали ім'я; як Шеншин, Ви маєте тільки прізвище».
Поетична обдарованість Афанасія Фета почала проявлятися ще під час навчання в університеті, а вірші отримали схвалення від самого Миколи Гоголя. У 1840 році вийшла перша збірка - «Ліричний пантеон». Згодом Афанасій Фет став регулярно друкуватися у часописах «Москвитянин», «Отечественные записки» та «Современник».
Поезія Афанасія Фета пройнята життєрадісним настроєм, емоційним багатством, спогляданням за красою, благородними почуттями. З часом додалися філософські, релігійні та трагічні мотиви.
На мелодійні вірші було створено понад 200 романсів. Найвідоміші з них: «На заре ты ее не буди» (композитор О. Варламов), "Не отходи от меня", "Я тебе ничего не скажу", "Уноси мое сердце..." (композитор П. Чайковський), «Я пришел к тебе с приветом…» (композитор М. Римський-Корсаков) та інші.
«Поезія Фета - сама Природа, яка дзеркально дивиться через людську душу, яка співає сніжинками, перекликанням блискавиць і птахів, шумом вітру в віючих, віщих візерунках листя, що протяжно співає самим мовчанням», - писав поет-символіст К. Бальмонт.
У 1883-1891 роках вийшли збірки під загальною назвою «Вечірні вогні», що багатьма вважаються вершиною поетичної творчості Афанасія Фета. Поет відомий також перекладацькою діяльністю, за яку у 1884 році перший отримав повну Пушкінську премію.
У 1890 році вийшла книга «Мої спогади», в якій Афанасій Фет розповів про себе як про поміщика та розкрив господарсько-економічний уклад дворянської садиби ХІХ ст. Наступна книга спогадів – «Ранні роки мого життя», побачить світ вже після смерті поета.Не стало Афанасія Фета 3 грудня 1892 року.
«Не скрыл он в землю дар безумных песен;
Он все сказал, что дух ему велел…»
В. Соловйов
