BookNews читального залу: Роман Горак "Журавлі відлетіли..."

Квітка Цісик Трояндова колекція

29 березня - день пам'яті незабутньої Квітки Цісик. Вшануймо пам'ять видатної американської співачки українського походження. «Українська пісня крокує світом!» - під цим гаслом у минулому році пройшов світовий флешмоб до дня її народження. Послухайте цей неповторний і незабутній голос!

«Я МРІЯЛА, ЩО В УКРАЇНІ МЕНЕ ПОЧУЮТЬ»

Кожен народ має певну ментальну особливість. Для українського народу пісня – це те, що поєднує між собою цілу націю.

/Files/images/BookNews_chitalnogo_zalu/118857774_3323916154357768_9169132258498221998_n.jpg

/Files/images/BookNews_chitalnogo_zalu/квітка1.jpg

Цієї весни Квітці Цісик, яка дала голос українській пісні в часи, коли український дух був пригнічений, виповнилося би 68 років (4 квітня). ЇЇ два україномовні альбоми «Квітка. Пісні України», випущений 1980 року, «Квітка. Два кольори» 1989 року ще й досі користуються широкою популярністю в українських домах по обидва боки Атлантики. Ця весна також - 23-тя річниця (29 березня) Квітчиної смерті. Тож пропонуємо більше дізнатися про цю особистість із книги львівського письменника Романа Горака «Журавлі відлетіли…».

Ця книга - розповідь про співачку світового рівня, яка своїм голосом лікувала всіх зболених і стужених за втраченої Батьківщиною. Тих, хто відлетів журавлиним ключем на чужину і вже не зміг повернутись, і тих, хто залишився вдома. Це есеї про Квітку Цісик та її рід. Автор писав їх на основі архівних документів та спогадів сучасників Квітки Цісик. У книзі використано світлини з архівів Наталії Філевич, Ярослава Ясінського, родинного альбому Квітки Цісик. Книга має сім розділів-есеїв: Предки з Рудного, Василь Нагірний, Леви, Цісики, Батько Володимир, Сестра Марія, Квітка.

/Files/images/BookNews_chitalnogo_zalu/2.jpg

Квітка Цісик народилася 4 квітня 1953 р. в передмісті Нью-Йорка в сім’ї українських емігрантів. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. Із нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г’юстон та інші світові зірки. У час своєї творчості вона була однією з найдорожчих та найпопулярніших виконавиць джинґлів у США.

Говорячи про штрихи з біографії, дослідник творчості відмітив, що співачка вела дуже закритий спосіб життя, при тому виконуючи колосальну роботу. Зазвичай її день починався о 8 ранку, а закінчувався о 3 ночі. Співала пісні по пам’яті, чудово володіла українською мовою, хоч і з американським акцентом. Мала ґрунтовну філологічну освіту.

У родині Цісиків завжди говорили українською мовою і шанували звичаї свого народу. Дівчинка крім звичайної американської школи ходила у Школу українознавства. Роман Горак подає цікаві подробиці з життя наших земляків за кордоном, як вони зберігали традиції, співали пісні, об’єднувалися, підтримували один одного під час вимушеної еміграції, тужили за рідним краєм, намагалися не втратити зв'язок з Україною і передавали духовні скарби своїм дітям. Вразив факт із життя родини: «Вона ніколи не забуде, що коли надходила осінь, батько брав її на Союзівку, аби виглядати журавлів, які мали летіти на південь з Канади. Люди казали, що вони колись тут пролітали і можна було чути їх розпачливий крик… і сподівались, що може статись диво і їм вдасться побачити журавлиний ключ або ж почути його тужливий плач».

Проте журавлі не з’являлись і вона «… ніколи не бачила того журавлиного ключа, що ріже небо. Ніколи не чула розпачливого крику журавлів». Але вона заспівала про них. Це була її остання пісня - «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Вона для всіх, хто втратив батьківщину, але не втратив віри, що повернеться. Пісня полетіла і потрясла всіх…

Чути кру-кру-кру
В чужині помру,
Заки море перелечу —
Крилонька зітру…

Квітку Цісик цілком заслужено вважають й українською співачкою теж – саме вона відтворила і популяризувала за кордоном, серед діаспори найвідоміші наші пісні. Її дивовижне виконання «Пливе човен», «Ой верше, мій верше», «Карі очі, чорні брови», «Трембіта» не зміг повторити ніхто із сучасних вітчизняних співаків. А все завдяки рідкісному колоратурному сопрано, яке мала Квітка, і так званому «білому голосу» – унікальній манері фольклорного співу, якою вона володіла і яку можна почути в карпатських селах. Її голос брав слухачів у полон одразу і назавжди – він був неповторний і незабутній – поєднання сили, ніжності та щирості. Багатий голос Квітки змушував людей пишатися тим, що вони українці.

Кiлькiсть переглядiв: 23