Святкуємо Зелену неділю

/Files/images/knijkov_vistavki/202417623_4116637878418921_7284998442310220899_n.jpg

Трійця, Зелена неділя, Зелені, Глетчані або Трійчанські святки. Сама назва промовляє про безпосередній зв'язок з рослинністю. За народними уявленнями, саме в цей час весна з літом зустрічається. Корінням Зелені свята сягають дохристиянської епохи, язичницьких русалій. Поетичний настрій свята, пов'язаний із живим спілкуванням з природою був таким живучим і шанованим, що у часи християнства давнє свято з’єднали з Трійцею. Трійця, як і Великдень, не тримається числа. Зелені свята відзначають на сьому після Великодня неділю.

Книжкова виставка-експозиція «Рослинні свята українців: літній цикл українських свят» розповідає про народні традиції та обряди літніх свят. Матеріали з української міфології та історії культури не залишать байдужим жодного читача, а цікаві факти привернуть увагу, як наші пращури берегли природу. Вшановуючи богів рослинності наші предки на Зелені свята, зрізали багато дерев, рвали квіти, здавалось би нищили природу. Але така цікава деталь. Зрізалися молоді деревця лише клену, берези й деяких інших рослин, які швидко ростуть й для їхнього ж кращого існування гаї проріджували. Це й робили у священні дні. А клечання, яким прикрашали домівки висушувалося та використовувалося для лікування. Іншими словами, наші пращури свідомо виявляли повагу до природи як важливого чинника існування людини. Тож давньоруські природоохоронні звичаї є гарним прикладом для наслідування і становлення екологічної культури сучасного українця.

/Files/images/knijkov_vistavki/202519245_4116048598477849_8600461426264553_n.jpg

Більше дізнатись про цілющі властивості рослин та Зелені свята ви зможете з книг.

РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЧИТАТИ:

  • Войтович В. Міфи та легенди давньої України. – Вид.7-е, доп. – Тернопіль: Навчальна книга «Богдан», 2014. – 464 с.: іл.
  • Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис.- Х.: Фоліо, 2005. - 508 с.
  • Ткач М. М. Дідова полиця. Пізнавальні джерела та світоглядні мотиви традиційної культури українців. – Ніжин: ФОП «Пилипенко Н.В.», 2013. - 456 с.
  • Мусіхіна Л. Магія українців устами очевидця. – К.: ТОВ «Гамазин», 2012. – 400 с.
  • Товстуха Є. Лікувальна магія українців. – К., 1996. – 272 с.
  • Ворона В.І. Відступник: Роман-подорож у минуле. - К., 2019. - с.
  • Ворона В. Хоробор: Легенда Сіверського краю. - К., 2020. - 522 с.
  • Гоголь М. В. Українські повісті./ Пер. з рос. М. Рильського, М. Зерова та ін. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА_ГА, 2015. – 608 с.: іл.
  • Корній Д. Чарівні істоти українського міфу: Духи природи. – Х.: Віват, 2017. – 320 с.: іл.
  • Українка Л. Лісова пісня. - К.: Державне вид-во худ. літ., 1950. - 120 с.
  • Черемшина М. Твори в 2-х т. Т.1. – К.: Наукова думка, 1974. – 336 с.

Кiлькiсть переглядiв: 76