МІЙ КРАЙ МОЄ - НАТХНЕННЯ: ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ
Продовжуючи розмову про українських письменників ювілярів липня, згадаємо письменника, журналіста, літературознавця, краєзнавця та громадського діяча, лауреата Державної премії ім. Лесі Українки (1996) та Літературної премії ім. Наталі Забіли, уродженця Чернігівщини - ВАСИЛЯ ЧУХЛІБА. Батька історика Тараса Чухліба.
Народився Василь Васильович Чухліб 19 липня 1941 р. в селі Гнилуша (з 1961 р. – село Лебедівка), що з правого берега річки Десни. Сьогодні це Козелецький район Чернігівської області. Після закінчення Київського педінституту (зараз – Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова) працював вчителем на Донеччині. Згодом сім`я переїхала в містечко Обухів на Київщині, де він працював журналістом у місцевій газеті.
Василь Чухліб один з тих, хто повертав з небуття ім’я видатного письменника з когорти «розстріляного відродження» Григорія Косинки (Стрільця). Розшукавши близьких письменника та його шкільного товариша, у 1969 – 1970 рр. опублікував кілька розлогих краєзнавчо-літературних розвідок про Григорія Косинку, які набули широкого розголосу на Обухівщині. Він також досліджував життя і творчість інших видатних обухівчан – Андрія Малишка, Калістрата Анищенка, Андрія Михайлюка, збирав біографічні та літературознавчі матеріали про Івана Франка, Лесю Українку, Максима Рильського, Григорія Тютюнника, публікував статті про їхній життєвий і творчий шлях. Його цікавили такі історичні постаті, як Маруся Чурай, Данило Терпило (отаман Зелений).
Народжений на берегах правічної й молодої Десни Василь Чухліб і на сьогодні залишається одним із кращих українських дитячих письменників, автором малої прози – новел, етюдів та мініатюр. Найкращі твори Василя Чухліба давно вже увійшли до шкільної програми, до букварів та читанок, звучать по радіо. Твори для дітей Василя Чухліба переповнені любов’ю, родинним теплом. У своїх творах він закликає берегти, творити й плекати наш неповторний світ. Багато сюжетів для своїх творів письменник брав із дитинства своїх дітей – сина Тараса та доньки Тетяни. У результаті з’явився цілий цикл цікавих розповідей про пригоди дітлахів Тарасика і Тетянки.
Василь Чухліб. На Десні. Поч. 1980-х.
Так само, як і великого Довженка, Василя Чухліба захоплювала «зачарована» Десна. Її образ пройшов через усю його творчість. Він не тільки назвав свою найбільшу збірку прозових мініатюр «Іду до Десни», але й всіляко популяризував Чернігівщину, її природу та людей. Працюючи довгий час поза рідним краєм, він спеціально взяв псевдонім «Чернігівець», щоб таким чином вшанувати малу Батьківщину.
У 1988 р. у видавництві «Молодь» побачила світ книга «Іду до Десни», яка є у книжковому фонді бібліотеки. До неї увійшло більше сотні новел, етюдів та мініатюр Василя Чухліба. Це книга про ріку його любові - про Десну, про людей, що живуть на її берегах. Персонажі чухлібових художніх творів реальні жителі села Соколівка на Десні. На обкладинці збірки зображено трьох рибалок у човні, а над ними – хмари у вигляді прудких коней. На першій сторінці вміщена ілюстрація із зображенням жінки, що несе на коромислі воду із Десни.
Прочитайте одну із ліричних мініатюр цієї збірки. І якщо вас ваблять короткі оповідання, які мають глибокий зміст й захоплюють гарною, соковитою, образною мовою, то вам до нас у бібліотеку за збіркою Василя Чухліба «Іду до Десни».
ТІЛЬКИ БРІД ПЕРЕБРЕСТИ
Он там, рукою подати, тільки брід треба перебрести. Там, на деснянських лугах, серед шовкових трав, під високими вербами, ходить моє дитинство. Там росяні, прохолодні світанки, золоті від сонця дні й тихі, задумливі вечори. Там плавають хитрі щуки, й довірливі окуні, і мудрі соми-дідугани. Там чапля стоїть на одній нозі, когось виглядає. А лелека разом із хлопчаками пасе череду. І вони у нього запитують:
- Лелеко, лелеко, до осені далеко?
- Ціле літо попереду, ціле літо! – клацає дзьобом лелека.
Тільки брід перебрести…
Джерела:
- Чухліб В. Іду до Десни: Ліричні мініатюри//Василь Чухліб. – К.: Молодь, 1988. – 152 с.
- Гарачковська О. Зоряна криниця Василя Чухліба// Київська старовина. – 2006. - №3. – С. 174 - 175
- Кузьменко В. За рядками листів Василя Чухліба// Літературний Чернігів. – 2016. - №3. – С. 120 - 126
- Чухліб Т. Народжений на берегах Десни// Сіверянський літопис. – 2011. - №4. – С. 103 - 121
