Ляльки-мотанки чернігівської майстрині Олександри Дідович
Мистецький простір та народознавчі книжкові виставки читальної зали Чернігівської міської центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського прикрашають предмети народної творчості: ляльки-мотанки, фігурки-сувеніри кози, сонячного коня. Це вироби чернігівської майстрині Олександри Дідович.
26 липня, у Олександри Іванівни день народження! ВІТАЄМО і бажаємо міцного здоров’я, щастя, невичерпної енергії і наснаги у всіх справах. Хай у вашому домі завжди панують мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість та виваженість. Нехай доля і надалі буде прихильною до вас, даруючи радість життя, вірних і надійних друзів!
Інженер-економіст за освітою, Олександра Іванівна протягом усього життя захоплювалася рукоділлям – вишивала хрестиком, плела гачком, шила. Проте творчою роботою майстриня почала займатися лише після виходу на пенсію. Як каже про це сама мисткиня: «Я просто вільна жінка і сама обираю собі заняття до душі». За останні роки у її доробку з’явилися декоративні скриньки і вази, свічники, а також ціла колекція картин, виконаних зі шкіри і тканини, ляльки – мотанки, які одночасно слугують своїм власникам оберегами та багато-багато інших цікавих речей.
Ляльки Олександри Іванівни, виконані у традиційній народній техніці. В колекції майстрині є і мотанки-обереги, і ляльки, у яких втілені образи давньоруських княгинь або літературних персонажів, ляльки у національному вбранні різних регіонів України.
Нам Олександра Іванівна подарувала три ляльки-мотанки, ляльку-козу та сонячного коня, який зветься тепер Кошлатий Борушко. Бо він став символом дитячої літературної школи «Кошлатий Борушко», яка створена на базі нашої бібліотеки (проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду та спільнокоштової платформи «Big Idea», координатор проєкту, директор Чернігівської міської ЦБС Людмила Зіневич). Це чарівний коник, персонаж чернігівської билини XII ст., прототип відомого Горбоконика, який допомагає своєму господарю виконати нездійсненні завдання.
Лялька-мотанка є одним із найдавніших символів української культури. Поряд з рушником, вона виконувала важливу функцію - оберегу. Українці вірили що в ляльці присутній дух роду, який оберігає членів сім’ї від всіляких негараздів та передає вікову мудрість та знання прийдешнім поколінням, інакше кажучи Берегиня роду. І чим довше вони передаються із покоління в покоління, тим вони мають більшу силу.
З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, котра уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв'язку з усім родом. Доволі довгий час, та й понині в деяких регіонах країни існує звичай на весілля дарувати донці ляльку-мотанку. Така весільна лялька стає оберегом для нової сім’ї та їхньої домівки. Подаровану на весілля ляльку молодята зберігали протягом усього життя.
Цікаво, що при виготовленні ляльки-мотанки в жодному разі не використовується голка, а тільки нитки і тканина. Лише в останні часи майстрині, що роблять колекційні ляльки, які вже мають не тільки сакрально-обрядове, але й художнє та естетичне значення, використовують голку для оздоблення - і то лише вбрання ляльки - вишивкою або гаптуванням. Всі інші, найважливіші деталі ляльки-оберегу, дотепер виготовляються без застосування голки.
Головна відмінність нашої мотанки вид звичних ляльок чи ляльок з інших країн – відсутність обличчя. Ще з часів язичництва побутувала думка, що саме через обличчя, очі лялька може захопити душу. Тож не маючи обличчя, наші ляльки не можуть нашкодити, вони тільки для збереження роду, родини та благополуччя людини.
Для різних життєвих ситуацій створювалися відповідні ляльки. Зустрічаються ляльки–обереги для будинку, родинного вогнища, для захисту дітей та господарства від злих сил та лихого ока та багато інших.
СОНЯЧНИЙ КІНЬ – це традиційний український чоловічий оберіг, і прикраса для інтер’єру дому і офісу. Він допомагає бути успішним у справах, здобувати перемоги, досягати своєї мети, як-то кажуть – завжди «бути на коні». «Сонячний кінь» – це традиційна народна лялька. За слов’янськими традиціями Сонячний кінь був символом родючості і потужної влади, який сповнює домівку успіхом, щастям та добробутом, оберігає від недоброзичливих людей та лиха.
ЛЯЛЬКА КОЗА - різдвяна мотанка на щастя і достаток. Це символ радості, достатку і родючості. Яскравий одяг лялечки радує око, а дзвін дзвіночків розвіює смуток. Цей сімейний оберіг, робиться перед Різдвом. Обрядова лялька коза очищає простір від негативу і залучає удачу. З її появою будинок наповнюється радістю.
Підготували бібліотекарі читальної зали Чернігівської міської центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського Олена Дудкіна та Наталія Ущенко
