10 ВЕРЕСНЯ - 127 РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

/Files/images/dyach_kulturi_ta_mistetstva/240567729_4351144321634941_6428522533643857613_n.jpg/Files/images/dyach_kulturi_ta_mistetstva/240605379_4351156408300399_5098259670024485737_n.jpg

Журнал «Кіно Театр», який отримує читальний зал бібліотеки, в рубриці «Згадаймо» розмістив нарис «Олександр Довженко» Констянтина Паустовського в перекладі українською, зробленому Київським музеєм К. Г. Паустовського. Уривок із цього нариса пропонуємо:

«Ми стояли з Довженком на кручі над Дніпром. Він підняв ціпок і показав на південь. Там, у блакитному тумані, світилися води Дніпра і вся далечінь виблискувала слабким світінням, певно від павутиння, що летіло за вітром.
Там простягалася улюблена його Україна.
Довженко залишив не лише чудові свої фільми. Він залишив оповідання, нариси, п’єси. Вони написані з жаром душі, вони патетичні у кращому сенсі цього слова, як патетична багато в чому проза Гоголя.
У Довженка був дуже маленький записник. Там були записані одним тільки словом сюжети його усних і абсолютно блискучих оповідань. Безмежно прикро, що тепер їх уже не можна записати й відновити. Вони приголомшували слухачів несподіваними поворотами сюжету, полонили їх гумором і поезією. Я чув тільки три оповідання – про народну медицину, лейтенанта Сливу та поїздку до Батурина – але не забуду їх ніколи. Вони завжди будуть для мене вершинами словесної творчості, на жаль, назавжди втраченої, позаяк ніхто вже не зможе повторити найтонших інтонацій Довженка, чарівного українського ладу його мови та його лукавого гумору.»

Як розповідається у статті, письменник Костянтин Паустовський дуже поважав, цінував і сердечно любив Олександра Довженка, зустрічався з ним, спілкувався, листувався, захоплювався різнобічними талантами, його особистістю і писав про це в тогочасній пресі. За життя Олександра Петровича, 1954 року, в газеті «Сельское хозяйство» було опубліковано широковідоме нині оповідання «Дніпровські кручі»; 1960 року, після смерті Довженка, в «Литературной газете» - чудове «Оповідання про народну медицину». Проте нарис «Олександр Довженко», написаний у трагічні дні передчасної смерті митця наприкінці 1956 року, побачив світ лише в п’ятому томі прижиттєвого зібрання творів письменника 1958 року.

Кiлькiсть переглядiв: 3