100 років від дня народження класика польської наукової фантастики Станіслава Лема
Фантоматони, лектони, триони та оптони…Можливо, ці слова вам невідомі, проте більшістю предметів, які вони описують, ви користуєтесь кожного дня. Їх появу,задовго до того, як вони стали частиною нашого повсякденного життя, передбачив класик польської наукової фантастики Станіслав Лем, 100-річний ювілей якого ми відмічаємо 12 вересня.
Електронні книжки, планшети, смартфони, Гугл, Матриця та бетризація вже існували в минулому столітті на сторінках філософської монографії «Сума технології» та фантастичних романів «Повернення із зірок», «Зіркові щоденники Ійона Тихого», «Футурологічний конгрес», «Кіберіада», «Діалоги», «Магелланова хмара».
Людина, що виявила пророчий дар, народилася 12 вересня 1921 року у Львові в родині Самуеля та Сабіни Лем. Батько його був шанованим та вельми успішним лікарем. Лем згадував: «У досить бідній країні, якою була довоєнна Польща, я ні в чому не відчував нестачі. У мене була французька гувернантка, безліч іграшок, і я вважав світ, у якому зростав, чимось абсолютно стабільним». Уже в 4 роки Сташек, як його називали близькі, навчився читати і писати, а до 10 літ став справжнім «пожирачем усіляких книг». Згодом свої дитячі роки Лем описав в автобіографічній повісті «Високий замок» (1966).
У початковій школі, а потім у гімназії Лем був хорошим учнем, а рівень його інтелекту оцінили у 180 пунктів, що стало кращим результатом у всій південній Польщі. У 1939 році Лем закінчив гімназію, успішно склав вступні іспити до Львівського політехнічного інституту, але спалахнула Друга світова війна … Львів опинився на радянській території, а Лем почав вчитися на медичному факультеті Львівського університету. Тоді ж з’являються його перші вірші, він захоплювався моделюванням літаків, автомобілів і військової техніки, вчився керувати автомобілем.
Після захоплення Львова німцями змушений був працювати автомеханіком у німецькій фірмі, щоб заробляти кошти для життя . Тут він діставав вибухові речовини для підпільної організації Армії Крайової. Якийсь час переховував свого товариша-єврея. Погроза викриття змусила змінити місце проживання та документи. Вільний час, який у нього з’явився, та враження від книг Герберта Веллса дозволили йому написати перший роман «Людина з Марса», який в «сім’ї читали вечорами, але до якого ніхто не ставився серйозно».
Після звільнення Львова від німців Станіслав продовжував здобувати медичну освіту. Наприкінці 1945-го сім’я Лема, не бажаючи набувати громадянства СРСР, переїхала до Польщі (у Краков), щоб вже ніколи не повертатися до рідного міста. Попри це, мешкаючи у Кракові, Відні чи Берліні, Лем завжди наголошував: «Я львів’янин і львів’янином залишусь до смерті».
У Кракові стався літературний дебют Лема: 1946 року в тижневику було опубліковано роман «Людина з Марса». Тоді ж Станіслав познайомився з доктором філософії Мечиславом Хойновським, який став його науковим наставником. Лем не відкидав можливості займатися біологічною наукою. Але після наступних успіхів на літературній ниві від думки про кар’єру біолога Лем відмовився. 1948 року він завершив навчання в університеті і закінчив реалістичний роман «Лікарня Преображення» про німецьку окупацію.
А через 3 роки у Лема нарешті з’явилося перше книжкове видання: науково-фантастичний роман «Астронавти» про космічні експедиції на Венеру. Його будо написано протягом кількох місяців на замовлення варшавського видавництва. Після виходу цієї книги Лема прийняли до Спілка польських письменників і він став письменником-професіоналом, що живуть винятково за рахунок гонорарів. І Лем швидко став успішним письменником.
У творчості Лема можна виділити три основні теми, які письменник розробляв усе життя: КОСМОС, ЖИТТЯ, РОЗУМ (зародження та еволюція). Автор визнавав, що пише для сучасників про сучасні проблеми.
Ще за життя Лем дочекався «Зібрання творів» у 33 томах. Книги Лема видані загальним накладом більше 35 млн. примірників, їх переклали понад 50 мовами світу.
Найбільш знаною та шанованою роботою Станіслава Лема, його візитівкою став фантастичний роман «Соляріс».
Помер Лем на 85 році життя 27 березня 2006 року у Кракові. На надгробку – відповідно до його побажань – викарбовано латиною «Я зробив усе, що зміг; хто зуміє, хай зробить краще».
Ім’я Лема закарбовано в назві малої планети LEM.
Підготувала Ольга Чирик, бібліограф Черніговської центральної міської бібліотеки ім. М.М.Коцюбинського
Використані джерела:
- Язневіч В. Станіслав Лем: життя і творчість / В.Язневіч //Лем С. Едем, Соляріс. Повернення із зірок. - Тернопіль, 2016.-768 с.
