ДО 170-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ФЕДОРА ЛИЗОГУБА

/Files/images/vidatn_postat_cherngvschini/244442329_4434685783280794_4105111088280150909_n.jpgСадиба Лизогубів у Седневі

6 жовтня 1851 року в Седневі на Чернігівщині народився відомий громадський і державний діяч, українофіл та меценат Федір Лизогуб. Він походив зі знаного козацько-старшинського роду. Батько Федора Андрій мав дружні стосунки з Тарасом Шевченком, старший брат Дмитро, один із засновників «Землі й волі», за участь у підготовці замаху на царя був страчений.

Трудова та громадська діяльність Федора Лизогуба почалася 5 грудня 1883 року на посаді помічника секретаря з’їзду мирових суддів Чернігівського судово-мирового округу, згодом він працював у земських установах, був гласним Городнянської повітової та Чернігівської земських управ, очолював протягом 1901-1915 років Полтавську земську управу. Завдяки Федору Лизогубу Полтава та Миргород стали центрами української культури. Саме він ініціював спорудження в Полтаві будинку земства, за його сприяння в Полтаві з’явився пам’ятник Івану Котляревському та побачили світ твори письменника, були відкриті декілька музеїв. У Миргороді Федір Лизогуб фінансував Школу художнього промислу.

/Files/images/vidatn_postat_cherngvschini/244481798_4434685723280800_7536813965555660505_n.jpgФедір Лизогуб з Гетьманом Павлом Скоропадським Фото з сайту: https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/10/16/153084/

У 1915-1917 роках Федір Лизогуб перебував у раді по земському самоврядуванні при наміснику Кавказу, потім очолював відділ іноземних підданих російського Міністерства закордонних справ.

З травня 1918 року Федір Лизогуб став працювати в уряді Павла Скоропадського, де обійняв посаду голови Ради Міністрів Української держави, та близько двох місяців одночасно очолював Міністерство внутрішніх справ.

Під час діяльності Федора Лизогуба Українська держава досягла значного успіху в розбудові державності, в країні стабілізувалася економічна та фінансова ситуація. Також Федір Лизогуб добре проявив себе і як дипломат, завдяки його зусиллям Україна утвердилася на міжнародній арені. Зі спогадів Павла Скоропадського: «Невеликого росту, з сідиною, доволі коротко постриженою борідкою, вихований з м’якими манерами, він справляв дуже сприятливе враження, особливо на іноземців тим більше, що добре говорив по-французьки і тим самим він легко входив з ними в безпосередній контакт».

Після оприлюднення Павлом Скоропадським «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» та проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Федір Лизогуб склав повноваження голови українського уряду й невдовзі виїхав за кордон.

Помер Федір Лизогуб 1928 року в Белграді (Сербія). У 2012 році в Седневі напередодні Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Седнівська осінь» відбулося відкриття пам’ятника Федору Лизогубу.

Бібліографія:
  • Пиріг Р. Я. Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень-листопад 1918 р.) / Р. Я Пиріг // Український історичний журнал. – 2011. - № 5. – С. 61-80.
  • Пиріг Р. Скоропадський проти Денікіна. Остання місія прем’єра Лизогуба / Руслан Пиріг // Історична правда. - 2018. - 6 жовтня. – Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/10/16/153084/
  • Сапон В. «Справжній український патріот» / Володимир Сапон // Деснянська правда. – 2011. – 15 жовт. – С. 3.
  • Тимошенко Т. Діяльність Ф. Лизогуба в земських установах Чернігівської губернії (1888-1899 рр.) / Тетяна Тимошенко // Сіверянський літопис. – 2006. - № 4. – С. 87-91.
  • Тимошенко Т. Федір Лизогуб і земська освіта / Тетяна Тимошенко // Сіверянський літопис. – 2007. - № 4. – С. 98-103.
  • Тимошенко Т. Ф. Лизогуб – спадкоємець традицій свого роду / Тетяна Тимошенко // Сіверянський літопис. – 2006. - № 6. – С. 64-68.

Кiлькiсть переглядiв: 5