Видатні постаті Чернігівщини: ОПАНАС МАРКОВИЧ
Цього року виповнюється 200 років від дня народження Опанаса Васильовича Марковича - етнографа, фольклориста, громадського діяча, музиканта та літератора.
Народився Опанас Маркович 8 лютого 1822 року в селі Кулажинці, що на Полтавщині. Його батько, начальник канцелярії військового міністра, походив із козацько-старшинського роду, був прихильником народної музики, мав у своєму маєтку хор та оркестр із кріпаків. Мати, Олена Леонтіївна, була жінкою високоосвіченою та музично обдарованою, заохочувала Опанаса запам’ятовувати на сільських вечорницях народні пісні, робила до них музичний супровід, а згодом виконувала їх разом із сином для гостей.
Під час навчання в Київській гімназії при університеті св. Володимира юнак познайомився із професором російської літератури Іваном Краськовським, палким шанувальником української народної творчості. За його порадою Опанас почав записувати почуті від селян казки, прислів’я, приказки та перекази.
У студентські роки Опанас Маркович провадив активну громадську діяльність, вступив до Кирило-Мефодіївського братства, за участь в якому у 1847 році був заарештований та висланий до російського міста Орел, де під наглядом поліції працював дрібним чиновником. У Орлі відбулася доленосна зустріч Опанаса Марковича з Марією Вілінською, майбутньою відомою українською письменницею Марко Вовчок.
У січні 1851 року Марія та Опанас одружилися, їй було 18 років, йому – 29. Згодом Вілінська пояснить свій шлюб з Марковичем бажанням вирватися з оточення вітчима-алкоголіка та життя на утриманні багатої тітки.
Фото з сайту Чернігівського літературно-меморіального музею-заповіднику М. М. Коцюбинського
Завдяки клопотанням родичів Опанас Маркович отримав дозвіл повернутися в Україну. Подружжя Марковичів оселилося в Чернігові, в 1852 році у них народилася перша дитина, дочка Віра, яка незабаром померла.
Опанас Маркович працював коректором у газеті «Черниговские губернские новости», публікував на її сторінках народознавчі матеріали, які збирав по селах Чернігівщини та Полтавщини. Етнограф дружив з Леонідом Глібовим, разом вони створили аматорський драматичний гурток, що згодом перетворився на «Чернігівське музично-драматичне товариство».
З 1853 року Марковичі деякий час жили в Києві, де на світ з’явився їхній син Богдан. 24 серпня 1855 року Опанас Маркович отримав посаду молодшого вчителя географії Немирівської гімназії, що на Вінниччині. У 1859 році Марія з сином переїхали до Росії, час від часу до них приїжджав Опанас Маркович.
Коли в Санкт-Петербурзі побачили світ «Народні оповідання», до Марії Вілінської прийшла гучна слава. Потрібно зазначити, що в письменницькій діяльності Марко Вовчок значну роль відіграв Опанас Васильович.
До цього часу немає визначеності щодо авторства україномовних творів письменниці, і це питання підіймалося ще за життя Марії Вілінської. Багато її відомих сучасників були впевнені, що хоча Марія і мала літературний талант, але не володіла українською мовою на тому рівні, на якому були написані її твори. Олена Пчілка в одному із своїх листів писала: «…Якесь диво, що людина, зроду не учувши української мови, ледве захотіла, у два дні перейняла мову зі всіма найтонкішими її властивостями й почала писати по-українськи, та й ще як – краще всіх українських повістярів». Можливо Опанас Маркович не особисто писав ті оповідання, але саме його робота з текстом надавала творам українського змісту, стилю та забарвлення.
На жаль, подружнє життя Марковичів не склалося, не допомогла навіть подорож за кордон. Опанас Васильович сам повернувся до Санкт-Петербурга, а через деякий час отримав у Новгороді-Сіверському посаду акцизного наглядача. З Марією Олександрівною та сином він більше не зустрінеться.
Могила О. Марковича в Чернігові на Болдиній горі. Фото Сергія Тарабари
Опанас Маркович продовжив збирати український фольклор. Понад 50 тисяч пісень, прислів’їв та приказок він систематизував у збірник, один варіант якого передав дружині за кордон із проханням опублікувати. Марія Вілінська видала їх під назвою «Двісті українських пісень. Співи і слова зібрав Марко Вовчок». Ім’я Опанаса Васильовича згадано не було.
В останні роки свого життя вчений хворів на туберкульоз, на той час ця хвороба була невиліковною. В 45-річному віці Опанаса Марковича не стало, поховали його у Чернігові на Болдиній горі. Поруч зі стежкою, що веде від альтанки до могили Михайла Коцюбинського, знаходиться скромний обеліск із сірого мармуру. Під ним знайшов свій останній притулок «благородний, талановитий, скромний сівач добра, краси і науки» (так писав про Опанаса Васильовича часопис «Киевская старина»).
Праці вченого «Описание Малороссии» та «Записки о дворянском сословии Черниговской губернии» не втратили наукової актуальності й до сьогодні.
Вулиця О. Марковича у Чернігові. Фото з Вікіпедії.
З 10 серпня 1960 року одна з чернігівський вулиць (колишня 2-га Робітнича) має ім’я Опанаса Марковича.
Бібліографія:
- Васюта О. «Наталка-Полтавка» у постановці глібовського аматорського гуртка «Товариство кохаючих рідну мову» : (до 175-річчя від дня народження О. В. Марковича і 170-річчя Л. І. Глібова) // Сіверсняький літопис. – 1997. - № 1-2. – С. 126-129.
- Кожедуб М. Видатний фольклорист / Михайло Кожедуб // Гарт. – 1992. – 19 черв. – С. 4.
- Кузнєцова Т. Опанас Маркович: трудівник на ниві рідної культури / Тетяна Кузнєцова // Світ-інфо. - 2017. - 2 берез. - С. 13.
- Матяш М. Палкий ентузіаст / Марія Матяш // Пенс. кур`єр. - 2022. - 5 лютого. - С. 11.
- Морозов В. Внесок дворянського роду Марковичів-Маркевичів у культурно-освітні процеси Лівобережної України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. / Віталій Морозов // Сіверянський літопис. - 2011. - № 2. - С. 81-87.
- Опанас Маркович : до 200-річчя з дня народження // Світ-інфо. – 2022. – 3 лют. – С. 14.
- Половець В. Опанас Васильович Маркович. 1822-1867 рр. : (до 195-річчя з дня народження) / Володимир Половець // Сіверянський літопис. – 2017. - № 3. – С. 165-170.
- Прядко В. Слово про Опанаса : літературна розвідка / Віктор Прядко // Біла хата. – 2007. – 5 жовт. – С. 6.
- Рябчук І. Опанас Маркович: братчик, фольклорист, етнограф / Ірина Рябчук // Деснян. правда. – 2012. – 11 лют. – С. 3.
- Чепурний В. Чоловік фатальної жінки : до 200-ліття Опанаса Марковича / Василь Чепурний // Голос України. - 2022. - 5 лют. - С. 10.
- Шелемех І. Щоб люди читали… / І. Шелемех, С. Реп’ях // Деснян. правда. – 1998. – 8 лют.
Підготувала Олена Куннова, головний бібліограф Чернігівської міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського.
