Придесення у творчості Кузьми Журби
До 100-річчя від дня народження КУЗЬМИ ЖУРБИ (1922–1982), чернігівського поета, журналіста, члена Спілки письменників України.
Приєднуючись до відзначення ювілею чернігівського поета, чудового співця Придесення бібліотека пропонує широкому загалу ознайомитися з віршами Кузьми Журби. Можливо його щирі ліричні вірші, що випромінюють любов до рідного краю, будуть вам до вподоби і ви станете прихильником творчості чернігівського поета.
Мабуть, немає такого поета, який би із щирою і проникливою сердечністю у своїх віршах не згадав про своїх батьків, рідну хату, своє село.
За Хрещатим — гаї,
Наче думи мої.
За Хрещатим поля,
Наче доля моя.
Читаючі вірші Кузьми Журби, спливають у пам’яті чарівні миті дитинства, у кожного вони свої. Хтось згадує весняний садок з гудінням бджіл, вкритий білим цвітом, вечірні пахощі матіоли, красолі, м’яти та чорнобривців. Хтось згадує рідну домівку: мамині вишиті рушники, запашні бабусині пиріжки з молоком, аромат скошеної трави біля батьківської хати.
Для фотоколажу використані фото працівників бібліотеки та членів фотоклубу «Прекрасне поруч», що діє при Чернігівській міській центральній бібліотеці ім. М. Коцюбинського Н. Ущенко, О. Шеремет, Л. Юдакової.
***
На рівнині біля гаю
Кучерявиться село
Я родивсь у тому краї,
Там дитинство одцвіло.
І не бідне й не багате,
Мо, таке, як у пташок.
Невеличка отча хата,
Невеличкий і садок.
Батько в поле мене кликав,
Як зоря вставала в млі.
І цвіла любов велика
В нас до рідної землі.
На той лан, що біля ставу,
Йшли по стежці в спориші.
І з любові виростала
Сила серця і душі.
Не забулися ті весни
І світанки золоті.
А любов ота чудеснаЙ досі світить у путі
Придеснянські села... Чернігівщина вражає строкатістю своїх топонімів. Яких тільки назв населених пунктів не побачиш. Наймилозвучніші з них згадав Кузьма Журба у своєму вірші.
ПРИДЕСНЯНСЬКІ СЕЛА
Золотинка, Ладинка,
Веселівка, Радуль…
І назвали ж такеньки
Села наші прадіди.
Красне і Красилівка,
Добре ще й Хорошівка…
Кожне чимось миле,
Гостювать запрошує.
Вишеньки, Черешеньки,
Щаснівка, Заможне…
І шляхи і стежечки
Йдуть-біжать у кожне.
Яблунівка, Ягідне,
І Березне, й Сосниця…
В кожнім – люди лагідні,
Кожне в пісню проситься.
