ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Щиро вітаємо усіх із великим світлим святом! Воскресіння Христове дарує нам радість і віру в краще. І особливо потрібною ця надія є в наш час, коли наша країна чинить героїчний спротив російській агресії. Хай Чудо Воскресіння Христового надихає на добрі та праведні справи, щирі думки, хай наповнює серце вірою у перемогу світла над темрявою, життя над смертю, добра над злом, і України – над ворогом.
Таїнство Христової Пасхи охоплює три кроки: Його страждання, Його смерть на хресті та погребіння і Його славне світле на третій день воскресіння. Воскресіння Христове — це не тільки про Нього, це також і про нас. «Сьогодні Його перемога над гріхом і смертю є джерелом нашої надії на те, що ми здобудемо перемогу, бо Він переміг, бо Христос воскрес! Нехай воскреслий Христос буде секретом стійкості українського народу! Нехай Пасхальна радість завітає нині до всіх тих, хто плаче. Нехай переможний Христос зайде до тих, хто сьогодні перебуває в російських катівнях, на окупованих територіях. Нехай Він своїм світлом завітає туди, де ллється кров наших захисників. Нехай Він витре сльози наших матерів, жінок і дітей — усіх, хто змушений був полишити домівку й опинився далеко від Батьківщини», — побажав один з духовних лідерів українців.
Народні традиції святкування Великодня сягають сивої давнини. Так, свого часу в багатьох місцевостях України Великдень не мислився без традиційної гойдалки-орелі (релі). Встановлювалася вона напередодні свята на майдані або поблизу цвинтаря. Часом на лісовій галявині. Гойдалка була своєрідним епіцентром народного гуляння.
Обов’язковою складовою Великоднього свята є пасха, або паска – обрядовий хліб. Зазвичай готують їх кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов’язково одну – для всіх. Великдень та великодній святковий стіл важко уявити без крашанок і писанок. Ними обмінюються, їх дарують, грають в різні обрядові ігри, на Проводи качають і залишають на могилах покійних родичів.
У суботу, напередодні Великодня, жіноцтво готувало писанки та крашанки. Писанкарство було поширене в усіх без винятку регіонах. Кожна майстриня мала свої рецепти приготування рослинних барвників та оздоблення яєць сюжетними малюнками. Крім писанок, до Великодня фарбували й крашанки, які були однотонними. Яйця опускали у відвар з цибулиного лушпиння чи в інший природний барвник. Проміжними між писанками та крашанками вважалися мальованки, коли шкарлупу яйця розмальовували звичайними фарбами. Виготовляли писанки переважно дівчата. У перший день Великодня, зібравшись біля церкви або в центрі села, юнки дарували хлопцям свої вироби. Якщо хлопець мав образу на дівчину, то повертав писанку або ж привселюдно розбивав її. З особливим нетерпінням чекали Великодніх свят діти. Вони заздалегідь готували собі «моцаки» - міцні крашанки. Набирали їх у кишені, зібравшись у гурт, грали навбитки. Той, чиє яйце розіб’ється, мусив віддати його задарма. Нерідко удачливі майстри цієї справи вигравали по десятку крашанок. За звичаєм від Великодня до Вознесіння люди вітаються словами: «Христос Воскрес! у відповідь: Воістину Воскрес!»
Завітайте цими днями до бібліотеки та перегляньте книги про традиції та звичаї українського народу, про дивосвіт українських писанок, зокрема, і чернігівських, які представлені на книжковій виставці до світлого свята Воскресіння Христового. Світлого Великодня!
