Видатні постаті Чернігівщини: 295-та річниця від дня народження Кирила Розумовського
К. Г. Розумовський. Портрет роботи Л. Токке (1758) 
«Славу примножувати ділами» — девіз роду Розумовських, який і досі існує в Австрії та Аргентині.
Сьогодні 295-та річниця від дня народження Кирила Григоровича Розумовського – політичного діяча, останнього гетьмана Лівобережної України.
Майбутній гетьман народився, ймовірно, 18(29) березня 1728 року в бідній родині реєстрового козака Григорія Розума в селі Лемеші на Чернігівщині. У дитинстві він пас громадську череду і, мабуть, успадкував би долю своїх батьків, якби щасливий випадок не привів його старшого брата Олексія до Петербурга, де він став фаворитом російської імператриці Єлизавети. Завдяки цьому юний хлопець дістав казкові можливості для свого соціального зростання.
Піднявшись несподівано для себе до рівня найвищих сановників Російської імперії, Кирило у 16 років вирушив в освітню подорож до Європи, де його вчителями були найкращі тогочасні вчені. Маючи всього 18 років від роду, очолив Петербурзьку Академію наук за наказом імператриці. А на 22-річного графа Кирила Розумовського вже чекали гетьманські клейноди: прикрашена коштовним камінням золота булава, великий білий прапор з російським гербом, бунчук, військова печатка і срібні литаври. Молодий гетьман планував насамперед відродити в Гетьманщині блиск козацької держави: відновити столицю Батурин, заснувати там університет і тим самим зробити місто духовним центром розвитку всього краю.
Палац К. Розумовського в Батурині
Було розпочато військову і судову реформи, скасовані внутрішні мита. Українським купцям була дозволена вільна торгівля за межами імперії тощо.
Гетьманство його було останньою спробою козацької еліти зберегти та зміцнити статус Гетьманщини як політико-адміністративної автономії у складі Російської імперії та забезпечити легітимність свого соціального та суспільного становища. Наближена до гетьмана старшина вже планувала зробити гетьманську владу спадковою в родині Розумовських… Але політичні настрої української старшини не збіглися із задумами нової імператриці Катерини – переконаної прибічниці жорсткої централізованої влади, яка наприкінці лютого 1764 року змусила Розумовського підписати «добровільне» зречення гетьманства, але сам він мав залишатися в Петербурзі.
Роки освіченого гетьманування Кирила Григоровича Розумовського були епохою останньої козацької державності, певного економічного і культурного зростання, добою національно-патріотичного піднесення.
У поважному віці Розумовський повернувся до свого маєтку в Батурині, де створив величний садово-парковий комплекс та зібрав найбільшу в Україні бібліотеку. Величезні статки, за якими в імперії його випереджав лише граф П. Шереметьєв, дозволяли колишньому гетьману вельможно доживати віку в Батурині з бенкетами, домашнім оркестром та обслугою, яка складала 260 осіб.
Тут він помер 1803 року та був похований у церкві Воскресіння, яку побудував наприкінці свого життя.
В працях відомого історика О. Лазаревського залишилась наступна оцінка діяльності Розумовського: «…Гетьманування його було найтяжчим від усіх його попередників, хоча, можливо, останній гетьман був найкращою людиною з поміж них».
с. Лемеші (Козелецька селищна громада Чернігівського району Чернігівської області )
В палаці К. Розумовського в Батурині
В палаці К. Розумовського в Батурині
В палаці К. Розумовського в Батурині
Цікаві факти з життя цієї непересічної особистості, яке схоже на карколомний злет, наведені у наступних виданнях:
- Панашенко В. К. Кирило Розумовський / В. Панашенко // Володарі гетьманської булави : історичні портрети. – К., 1995. – С. 535-553.
- Путро О. Гетьман Кирило Розумовський та його доба : з українського державотворення XVIII ст. / О. Путро. – К., 2008. – 143 с.
- Дзюба О. Останній гетьман України Кирило Розумовський / О. Дзюба // Світогляд. – 2010. – № 2. – С. 62-67.
- Соколов В. Портрет на тлі епохи : гетьман України Кирило Розумовський // В. Соколов // Українська культура. – 2003. – № 7. – С. 35.
Підготувала Ольга Чирик, бібліограф Чернігівської центральної міської бібліотеки ім. М. М. Коцюбинського.
