Видатні постаті Чернігівщини: Кость Москалець

Коли Ви бодай раз у житті чули пісню «Вона» («Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато…»), яка й дотепер не втратила своєї магнетичної сили, то маєте нагоду вітати 23 лютого із 60-літнім ювілеєм автора слів та музики хіта Костя Москальця!

Костянтин Вілійович Москалець відомий не тільки як автор численних пісень та лауреат фестивалю «Червона рута» в номінації «Авторська пісня». Він один із найзнаковіших вітчизняних літераторів, у доробку якого понад 16 книжок: 6 збірок поезій, прозові твори зі збірок «Рання осінь» та «Досвід коронації»; філософська і літературна есеїстика. Його щоденник «Келія Чайної Троянди» був визнаний Книгою 2001 року.

/Files/images/vidatn_postat_cherngvschini/сполохи.jpg

Твори ювіляра перекладено англійською, німецькою, сербською, польською, японською мовами. Цінність творчого самобутнього доробку митця відзначена багатьма престижними преміями. 2015 року нашого земляка було відзначено найпочеснішою вітчизняною літературною нагородою – Національною премією України імені Тараса Григоровича Шевченка за книгу есеїв «Сполохи».

Професійний шлях літератора до вершин майстерності розпочався 1991 року після закінчення Літературного інституту ім. М. Гоголя. Цьому передували роки в рідній Макіївці в батьківській хаті (відомого письменника Вілія Москальця). Ця земля вважається письменником за особистий «приватний, символічний центр, тут своя земля, свій краєвид та історія». Дитинство згадується йому як не суто безхмарний період через шкільних вчителів [навчався в Батуринській середній школі № 4], тут відбувся поетичний дебют обдарованого юнака. Згодом – військова служба; працював на Чернігівському радіоприладному заводі. «Зате в мене була розкішна юність», - зізнається Москалець в одному з інтервʼю. Театр «Не журись!» «…насправді то був не театр, радше кабаре із соціально-політичною сатирою. То була одна з нечисленних на той час можливостей показати свої пісні. Це один із найкращих і найсвітліших у моєму житті період… Хлопці, з якими тоді працював до сьогодні залишаються найдорожчими і найвірнішими друзями».

/Files/images/vidatn_postat_cherngvschini/вечірній мед.jpg

«Рано відійшов від літературного процесу свого покоління. Виїхав у село, осів у Келії Чайної Троянди. Ця втеча з великого міста мене врятувала. Багато хто у 90-х не витримав, зламався».

Світогляд письменника і своєрідність його художнього мислення найрельєфніше віддзеркалює щоденник Келії Чайної Троянди. Він відтворює на ґрунті різноманітних філософських ідей власну теорію «нікому-неналежності», що є умовою існування вільної особистості.

Вважає, що має «осмислювати літературу з філософської точки зору», тому звертається до праць Ролана Барта, Мішеля Фуко, Івана Дзюби, Миколи Зерова, Олексія Гілярова, філософської герменевтики Гадамара. Та «найцікавішими та найближчіми мені були мої 80-десятники: Римарук, Герасимʼюк, Малкович, Аттилка Могильний».

/Files/images/vidatn_postat_cherngvschini/мисливці.jpg

Переймається проблемами нашого часу: «Наш час без духовних авторитетів, або ж час бездуховних авторитетів. Може, краще було б сказати «безчас». Це час втрати не тільки відповідей на питання про сенс життя, але й самого цього питання… Ціль [мета життя] полягає в тому, щоб стати людиною ще в цьому житті. Це звучить трохи дивно, але це насправді так. Кожен з нас - сприятливе середовище для її народження. Не більше, але й не менше. Тільки від нас залежить чи станемо ми людьми, чи так і залишимося сировиною і нереалізованою можливістю».

2019 року відбулася презентація двотомного зібрання прози «Зірка на імʼя Марія. Вибрані твори» та «Стежачи за текстом. Вибрана критика та есеїстика» - про втрачені покоління українських поетів, що згоріли під тиском історичних обставин. Це - своєрідне закінчення періоду Келії Чайної Троянди. Виїхав до Києва, оженився. Продовжує писати щоденник та працювати.

16 лютого 2023 року було презентовано поетичну збірку «Срібне поле» у серії «Української поетичної антології». «Я вважаю, що усе найкраще ще попереду. Література – це теперішній час, сьогоднішній день… Поети відходять, … проте залишається мова творення текстів». «Поет будує душу – у цьому завжди була його місія».

З води і роси Вам, Костянтине Вілійовиче!

PS. Про особисте життя, інтереси, уподобання та «маленькі життєві радощі» ювіляр розкаже щоденниковими записами та у своєму блозі.

Підготувала Ольга Чирик, бібліограф міської центральної бібліотеки ім. М. М. Коцюбинського.

Використані джерела:
  • Москалець, К. Вечірній мед: поезії, повісті, есеЇ / Кость Москалець. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. – 448 с. - (Перлини сучасної літератури).
  • Москалець, К. Мисливці на снігу : вірші і поеми / Кость Москалець, - Львів, Пірамида, 2011. – 244 с.
  • Москалець, Кость. Поезія Келії / Кость Москалець. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. - 255 с.
  • Москалець, К. Сполохи : літературна критика та есеїстика / Кость Москалець. – Львів : Піраміда, 2014. – 172 с.
  • Кузьмук А. Наш земляк Кость Москалець – лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка / А. Кузьмук. – Гарт. – 2015. – 12 лют.naurok.com.ua /presentaciya-kost-kostyantin-viliyovich-moskalec-212135.html

Кiлькiсть переглядiв: 65