Творча зустріч з Миколою Максимцем
1 жовтня 2015 року до бібліотеки на творчу зустріч завітали шановні гості. Микола Максимець – головний редактор Чернівецького видавничого дому «Букрек». Видавець, письменник та журналіст – наш земляк, уродженець села Старі Боровичі Щорського району на Чернігівщини.
Микола Максимець став лауреатом 2015 року Чернігівської обласної літературної премії імені Леоніда Глібова за прозовий і публіцистичний доробок, а також подвижницьку, культурну і видавничу діяльність. Вручення почесної відзнаки відбулося в міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського. Диплом вручив голова журі обласної літературної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України Михась Ткач. Присутні щиро і тепло привітали Миколу Миколайовича.
Сергій Дзюба, відомий чернігівський письменник і журналіст, знайомлячи присутніх з гостем, наголосив, - це один з небагатьох авторів, який дуже талановито, з великим серцем і знанням та відчуттями пише про село. І хоч автор вже багато років мешкає на Буковині, його книга «Таємниця гори діда Лева» сповна синівських почуттів до свого села, батьківської хати, працьовитих і мудрих земляків, дивовижної поліської природи.
Микола Максимець презентував свою нещодавно видану книгу «На сторожі білого птаха». За визнанням автора – художньо-публіцистична книга ввібрала у себе оповідання, нариси, публіцистичні розвідки. Інтригуюча назва «На сторожі білого птаха» явилась автору ще при написанні нарису про Івана Миколайчука «Пастух білого птаха». «Якби моя воля, - зізнається письменник, - я б вишив золотими нитками нашого лелеку на прапорі України. Хай би нагадував співвітчизникам на всіх континентах, що їх зачекалась Батьківщина – не зла мачуха, а доброзичлива, любляча мати, яка виглядає з далеких доріг своїх роз’єднаних діток».
Дуже коштовним подарунком для бібліотеки стала бібліотечка книг автора та двох томів казок Чернігівщини (39 та 40) унікального видання 40-томної серії українських казок видавництва "Букрек". Упорядник Микола Зінчук присвятив понад 35 років збиранню, впорядкуванню та літературному опрацюванню казок. Казки Чернігівщини, записані у 2007-2008 роках, літературно оброблені, але при цьому збережені стиль і мова місцевості, де вони були записані. Упорядник відзначає глибоку спорідненість казок різних частин України: деякі рідкісні сюжети, як йому здавалося, притаманні тільки західноукраїнським землям, раптом виплили на Чернігівщині. І в той же час зазначає значну різницю між казками північної і південної Чернігівщини. Наприкінці кожного тому подаються суміжні з казками прозові фольклорні твори – демонологічні розповіді, легенди, перекази, народні оповідання.
