Урок-реквієм «Замах на життя українського народу»

/Files/images/pod_2014/Голод2381_n.jpg

Урок-реквієм присвячений Дню Пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років відбувся 21.11.2014 о 12-30 в читальному залі ЦБ імені М.М. Коцюбинського.

Мета заходу - довести до сучасної молоді, що «Вбивство голодом – це Геноцид українського народу»

/Files/images/pod_2014/Голод6497_n.jpg

Учасники заходи: учні ліцею Залізничного транспорту, студенти Університету 60 плюс, студенти інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського, працівники ЦБС, громада міста Чернігова.

/Files/images/pod_2014/Голод5874_n.jpg

Програма заходу: відкриття книжкової виставки «Замах на життя українського народу», відео-перегляд документального фільму "Голодомор"

/Files/images/pod_2014/Голод2290_n.jpg

Виставку плакатів «Вбивство голодом – Геноцид» відкрив студент інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Віталій Бурмака.

Історична довідка:

Голодомо́р 1932–1933 років—геноцид українців, злочин. Навмисно організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках масовий голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду.

Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, але й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2010 року, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003 року Український парламент назвав, а 2006— офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, а саме генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна, секретарів ЦК ВКП(б) Лазара Кагановича та Павла Постишева, голову Раднаркому СРСР В'ячеслава Молотова, генерального секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича, голову Раднаркому УРСР Власа Чубара і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

Кiлькiсть переглядiв: 53