245 років від дня народження генію бджільництва
У 2020 році виповнилось 245 років від дня народження генія бджільництва, винахідника рамкового вулика, засновника першої в Європі школи пасічників Петра Прокоповича.
Раніше серед українців переважала колодна система бджільництва. Перш ніж забрати мед з вуликів, бджіл обкурювали (умертвляли). При цьому, як правило, знищували ті сім’ї бджіл, які збирали найбільше меду. Впродовж кількох років Петро Прокопович працював над вуликом, який дозволив би забирати мед і залишати бджіл живими.
У нього складалася непогана військова кар’єра: чотири роки прослужив у війську, брав участь у перській та кавказькій війнах. Корнета-поліглота призначили ад’ютантом генерала Боура, відомого за битвою під Полтавою. Але душа Петра не лежала до служби, тож незабаром він подав у відставку.
Повернувшись додому, у молодшого брата побачив пасіку і вирішив присвятити цій справі життя.
В 1828 році Прокопович заснував школу пасічників з 2-х річним терміном навчання. Викладання велося українською мовою. Школа пасічників проіснувала 52 роки, 24 – за життя засновника; на її утримання з державної казни не було витрачено ні копійки. За роки існування школи вийшло понад 700 кваліфікованих пасічників. Крім головного предмета - бджільництва, тут викладалися граматика та арифметика, садівництво, квітникарство, шовківництво. Прокопович особисто готував конспекти лекцій, майже до останніх років життя сам викладав. Кожний учень, закінчивши школу, одержував свідоцтво й повертався в рідні краї не тільки з науковим багажем, а й з насінням медоносних рослин.
Пасіку Прокоповича відвідав імператор Микола I, після чого наказав укласти угоду про постійні поставки меду до царського двору. Якось Прокопович надіслав на ім’я імператора прохання «задля збереження чистоти меду» змінити проект залізниці Москва-Київ, щоб замість Глухова і Батурина вона пролягла через Конотоп і Бахмач. Цар дозволив – і Прокопович із власної кишені оплатив перенесення залізниці.
У 1843 році Тарас Шевченко перебував у Батурині та побував у домівці вченого, у школі. Про це Кобзар писав: «Там, коло Батурина, живе наш великий пасічник Прокопович».
У 1975 році ім’я Прокоповича було присвоєно Українській дослідній станції (тепер інститутові) бджільництва у Гадячі.
Художник Олександр Кошель відтворив образ великого пасічника на поштовій марці.
У 2015 році до 240-ліття від дня народження бджоляра Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом дві гривні.
Докладніше про життя видатного уродженця Чернігівщини читайте в статті Павла Свища в журналі «Літературний Чернігів» (№3, 2020 року).
