Мій край - моє натхнення: вірші про Крути Михайла Лавренка, Павла Тичини, Ольги Батьковської

Сьогодні Україна вшановує подвиг героїв оборони Бахмача і Крут. Саме бої за Бахмач - 25-26-27-го січня 1918 року – передували знаменитому бою під Крутами. Саме Бахмач на 4 доби затримав основні групи московського агресора: північну – Берзіну, східну – Руднєва та південну – Муравйова. Усі вцілілі оборонці Бахмача відступили під Крути, де й дали бій ще раз разом із славним Студентським куренем. В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу воєнну перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, зруйновано за собою колії та мости.

«Важко здобуту ціною вояцьких життів перемогу знецінюють називаючи поразкою. Загибель у бою близько сотні українських вояків це трагедія. Але втричі більша кількість ворожих втрат заперечує тезу про поразку. Особливо якщо врахувати, що співвідношення сил учасників бою майже 1 до 10 не на користь українців». (Володимир В’ятрович)

У підсумку це дало змогу нашому уряду укласти Берестейський мирний договір та отримати визнання державності з боку великих країн Європи.

Героїв-воїнів, які боролися за свою державу, оспівували поети в усі часи: Олекса Стефанович, Олександр Олесь, Володимир Янів, Олесь Бабій, Максим Грива (Загривний), Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Богдан Ігор-Антонович, Євген Маланюк, Микола Верес та інші.

/Files/images/vrsh_ta_proza_pro_cherngvschinu/1a334bc-lavrenko-mykhajlo-1976-portret-z-knyhy-arsenal-1918-300.jpgМихайло Лавренко

Сьогодні представляємо вірші поетів-земляків: Михайла Лавренка, Павла Тичини, Ольги Батьковської. Один з них, Михайло Лавренко - український поет, прозаїк, драматург, художник (псевдонім М. Тло) був учасником подій під Крутами. Енциклопедія Сучасної України (Т.16, стор. 375) дає такі відомості про нього. Народився 1901 року на Чернігівщині. У складі 1-ої Української військової школи ім. Б. Хмельницького брав участь у бою під Крутами (1918), був поранений у цьому бою. Учасник українського повстання у Борзні (нині Черніг. обл.). Писав поезію, прозу, драматургію, публіцистику. Жив у Франції, потім у США, мешкав у Брукліні. Автор книги «Крути: Збірка у пам’ять героїв Крут» (2008), багатьох інших видань, які сам і ілюстрував. Помер і похований можливо у Франції, оскільки зробив пожертву на книгу спогадів В. Татарського «Під чотирма прапорами» (1983) у французьких франках.

МИХАЙЛО ЛАВРЕНКО «КРУТИ»(1978), учасник бою під Крутами

У думці – знову тліє – бій у Крутах…

О, неповторний часе золотий!..

Ми всі були зелені ще, як рута,

Але в душі палав вогонь святий.

І хоч навколо вир вогню шалено

Стогнав, як грім, і жах смертельний ніс;

Ми не схилили сонячне знамено

І бій важкий не видавив нам сліз.

Ми перед світом свідчили потугу

І довели, ми – лицарські сини,

Хоч не змогли розбити люту хугу

Та ще раз вчули пахощі весни.

За ту невдачу, що зазнали Крути…

Ні, не дарма пече серця наш гнів,

За ті могили, навіть без хрестів,

Що стогін їх щоночі й досі чути.

Хай виє знов зима поривом лютим…

Та ми – дорогу знаєм до мети:

Лицарство Крут! О, нам вас не забути.

Ваш чуєм зов – невтомно далі йти.

/Files/images/vrsh_ta_proza_pro_cherngvschinu/Тичина_Павло._2.jpgПавло Тичина

Після встановлення влади УНР розстріляних студентів перепоховано в Києві на Аскольдовому кладовищі, яке в 1934 році було зрівняно з землею. Подвиг молодих героїв надихнув Павла Тичину на вірш «Пам’яти тридцяти», які пронизані, поряд із сумом і біллю за молодими людьми, захопленням їхніми мужністю, відвагою та відданістю Батьківщині:

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих …

На Аскольдовій Могилі

Український цвіт! –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? –

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка …

На кого завзявся каїн?

Боже, покарай! –

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. –

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх!

/Files/images/batkovska_olga_vasilvna/18121133_1345791618836908_9121961249654705945_o.jpgОльга Батьковська

Талановита бахмацька поетеса Ольга Батьковська описала героїчні події, пов’язані з боями за місто 25-27 січня 1918 року у вірші «Як таке забути», який був присвячений 100 - річчю подій під Бахмачем- Крутами:

Мчить бронепотяг

На людські життя;

Нерівний бій тримають хлопці славні,

не вміючи ще й битись до пуття,

обороняють суть свою державну.

Полк Дорошенка

місто боронив,

проти ординців яро воювали,

запал козацький ворога спинив,

свій Бахмач хлопці довго не здавали!

Вшановуючи Героїв Крут цією публікацією приєднуємось до флешмобу, який запустили у Дніпрі до Дня Героїв Крут, присвячений 103-ій річниці легендарного бою.

Долучатися до акції з хештегом #твояісторіяКРУТИ.

Кiлькiсть переглядiв: 82