Видатні постаті Чернігівщини: МАРКО ВОРОНИЙ

Настали ночі темні і глибокі,
І в тиші вогкій туляться сади.
Спадають німо в течію води
І листя, і зірки мільйони років.
Куди у тьмі не йди – не чутно кроків,
В таємній тиші губляться сліди…

19 березня 1904 року у Чернігові народився Марко Вороний – український поет та перекладач.

Батько Марка – відомий український поет Микола Вороний, мати – Віра Вербицька-Антіох, донька Миколи Вербицького, автора слів «Ще не вмерли України ні слава, ні воля, ще нам браття молодії усміхнеться доля». 25 квітня 1904 року в Катерининській церкві хлопчика, якого назвали на честь Опанаса Марковича, охрестили. Хрещеним батьком став Михайло Коцюбинський. Уже в шість років бабуся навчила Марка читати, в сім він вступив у гімназію і… почав писати вірші українською мовою, хоча всі навколо говорили російською.

У 1920 році у чернігівському збірнику «Голод» вийшли його перші вірші. З 1925 року поезії Вороного друкувались у львівських та всеукраїнських журналах.

За допомоги батька Марко Вороний вступив на режисерський факультет Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка, працював на кіностудії, де дублював фільми.

Марку Вороному належить авторство гімну радянських авіаторів «Мы рождены, чтоб сказку сделать былью…». Пісня була написана на мотив старовинної матроської пісні і виникла після захоплюючого польоту на навчальному літаку-винищувачу.

У 1930 році виходять багатотисячним тиражем книжки Марка Вороного для дітей, твори французьких, німецьких, італійських письменників у його перекладі, книжка про кінотрюки. Багатообіцяюче майбутнє? Якби не червоний терор...

У 1934 році НКВС заарештували Миколу Вороного, через рік – саме у день народження 19 березня 1935 року – Марка Вороного.

«Вороного Марка Миколайовича, 1904 р.н. українця, гр.СРСР, дворянина Ур. м. Чернігова, службовця, освіта вища, літератора-журналіста, служив добровольцем – рядовим в білій армії Денікіна. Останнє місце служби – член Спілки письменників у Києві. – Присудом Військтрибуналу КВО 1-4.2.36 до п/волі на 8 років – РОЗСТРІЛЯТИ».

Присуд від 9 жовтня 1935 року виконали 3 листопада того ж року.

Моя Отчизно!
Знаю я, тобі
Судилась крізь війну в віках дорога.
Ти Бога бачила, такого Бога,
Що віти опустилися в журбі…

Підготувала провідний бібліограф бібліотеки ім. М. Коцюбинського Олена Рахно.

Література:
  • Волощук О. Реабілітований. Посмертно… / О. Волощук // Сіверщина. - 2005. - 21 січня. - С. 11.
  • Демченко Т. Марко Вороний / Т. Демченко, В. Савенок // Реабілітовані історією : Чернігівська область. - Кн. 2. - Чернігів : РВК "Деснянськк правда", 2010. - С. 547-554.
  • Довга І. Чернігівці у розстрільних списках Соловків / І. Довга // Сіверянський літопис. - 2009. - № 1.- С. 67-70.
  • Ковалів Ю. Наталя Забіла. Василь Чечвянський. Марко Вороний : літературні сілуети / Юрій Ковалів // Слово і Час. - 2019. - № 3. - С. 82-91.
  • Навчаючись в чернігівській гімназії, Марко Вороний почав писати поезії // Світ - інфо.- 2019. - 6 червня. - С. 12.

Кiлькiсть переглядiв: 124