КНИГА ДНЯ:«ДІМ – НУЛЬ ВІДХОДІВ. ГІД ДО ЩАСЛИВОГО ЖИТТЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ БЕЗ ЗАЙВИХ ВИТРАТ І СМІТТЯ».
ОБИРАЄМО КУЛЬТУРУ ЗДОРОВОГО СПОЖИВАННЯ. ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО КУЛЬТУРИ ZERO WASTE
Ще років 50 тому пересічні українці не знали, що таке пластик, і нечасто користувалися поліетиленовими пакетами. І не було сміттєзвалищ цього непотребу. Люди жили в стилі еко, самі того не усвідомлюючи: продукти носили в сітках-авоськах, соки і води розливали у скляну багаторазову склотару, товари завертали у папір.
Сьогодні все більше людей замислюється над тим, як жити екологічно. Відповідь є – зменшити продукування відходів. І хоча абсолютно не смітити у сучасному світі практично нереально, але зменшити кількість непотребу досить легко. На допомогу у цій справі приходить концепція Zero waste.
Рух «ZERO WASTE», або ж «НУЛЬ ВІДХОДІВ», набув популярності на початку нового тисячоліття. Основна його діяльність спрямована на мінімізацію відходів, що виникають у наслідок виробничих процесів, і побутового сміття, яке утворює людина. Філософія «нуль відходів» має кілька напрямків, але загальна мета – запобігти забрудненню планети та зменшити кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище.
Стратегія руху полягає у відмові від споживацького стилю життя й у налагодженні замкнутого циклу використання ресурсів, унаслідок якого відходи не потраплятимуть на сміттєзвалища, а отримуватимуть нове життя у вигляді переробленої сировини.
Є чимало прикладів успішного застосування безсміттєвої філософії, які не тільки надихають, а й допомагають зорієнтуватись у проблемі. Один із них – досвід американської екоактивістки та блогерки Беа Джонсон, яка вже понад 10 років живе у стилі «нуль відходів». За цей час їй вдалося досягти неймовірного результату – одна літрова банка сміття за рік на сім’ю з чотирьох осіб. Про те, як вдалося організувати побут, щоб перестати продукувати відходи, Беа розповідає у книжці «ДІМ – НУЛЬ ВІДХОДІВ. ГІД ДО ЩАСЛИВОГО ЖИТТЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ БЕЗ ЗАЙВИХ ВИТРАТ І СМІТТЯ». Книжка стала світовим бестселером й перекладена вже понад 25 мовами. У книжці Беа Джонсон ділиться практичними порадами, ґрунтованими на власному досвіді вдалих спроб, поразок і компромісів. Коли йдеться про скорочення відходів, більшості людей спадає на думку вторинна переробка. Проте у переліку дій, який пропонує Беа, цей пункт стоїть на четвертому місці – як надзвичайний захід щодо відходів, яких неможливо уникнути. У перших же трьох пунктах ідеться про такий стиль життя, за якого можна уникнути накопичення сміття, щоб його не треба було позбуватися. Ось ці кілька простих правил, виконуючи які, можна наблизитися до екологічного життя – так звані 5R (в українському варіанті — «5С»):
1. refuse — СКАЖІТЬ «НІ» НЕПОТРЕБУ - купуйте продукти у свою тару, відмовтеся від зайвого пакування, не беріть візитівки та рекламні брошури, звільніть дім від мотлоху;
2. reduce — СКОРОТІТЬ СПОЖИВАННЯ - відмовтеся від емоційних покупок, не піддавайтеся впливу акцій, розпродажів та реклами;
3. reuse — СКОРИСТАЙТЕСЯ ПОВТОРНО/РЕМОНТУЙТЕ - користуйтеся речами багаторазового використання;
4. recycle —СОРТУЙТЕ ТА ВІДПРАВЛЯЙТЕ НА ПЕРЕРОБКУ ВТОР СИРОВИНУ - все, що залишилося після впровадження попередніх трьох пунктів, потрібно сортувати та утилізувати.
5. rot — СУМЛІННО КОМПОСТУЙТЕ ОРГАНІЧНІ ВІДХОДИ - компостувати органіку можна не лише у власному будинку, а й у квартирі. Тут на допомогу приходить компостер або бокаші (мікроорганізми, які з’їдають органічні відходи). Ну і традиційно актуальною залишається компостна яма
Кожен із цих пунктів детально розкритий в окремому розділі.
ЦІКАВИЙ ФАКТ: Середньостатистична родина продукує близько понад 55 кілограм сміття! І більше половини того сміття може піти на переробку.
Щороку людство виробляє понад п'ять трильйонів одноразових поліетиленових пакетів 10 мільйонів із них потрапляє в магазини, і одна людина приносить додому з магазину приблизно 15 таких, не задумуючись про наслідки. Далі такий пакетик може жити на планеті Земля понад 1000 років. Відомо, що у всьому світі щорічно більше 100 тисяч ссавців, птахів і риб гинуть через викинуті поліетиленові пакети. Тварини з’їдають їх або задихаються.
У світі за підрахунками ООН щохвилини люди використовують близько десяти мільйонів одноразових пакетів. А в одному лише Києві на рік їх використовують понад два мільярди. Більшість цих пакетів опиняється на сміттєзвалищах, а звідти вітер розносить їх повсюдно. Вже зараз можна зробити крок до того, щоб зменшити кількість пластикових відходів.
Припустимо вартість одноразового пакетику - 50 копійок, тож магазин закладає вартість пакетиків у ціну товару. 10 пакетиків – 5 гривень втрат за один похід до магазину. 10 відвідувань магазину із власноруч виготовленою торбинкою – 50 гривень заощаджень.
Беа Джонсон пише: «Ми голосуємо гаманцем і саме так можемо впливати на виробника — розірвавши замкнене коло попиту і пропозицій».
Ця книга і багато інших цікавих матеріалів розміщені на книжково-ілюстративній виставці «Очистимо планету від сміття».
СПОЖИВАЙТЕ РОЗУМНО ТА ЖИВІТЬ ЕКОЛОГІЧНО
