125 років з дня смерті Миколи Михайловича Білозерського – українського фольклориста та етнографа, редактора «Чернігівських губернських відомостей»

Музей-заповідник на хуторі Матронівка

/Files/images/vidatn_postat_cherngvschini/198717339_4097620196987356_8321362195064149382_n.jpg

11 червня 125 років з дня смерті Миколи Михайловича Білозерського – українського фольклориста та етнографа, редактора «Чернігівських губернських відомостей».

Народився наш земляк у дворянській сім’ї в селі Матронівка Борзнянського району. Він вступив до Петровського кадетського корпусу, що у Полтаві, але навчання не завершив, однак це не завадило Миколі досягти успіху в кар’єрному зростанні.

Деякий час він жив у свого зятя, Пантелейона Куліша, чоловіка Ганни Барвінок (Олександри Білозерської), який вплинув на світогляд Миколи й прищепив любов до історії України.

/Files/images/vidatn_postat_cherngvschini/199618340_4097620570320652_2527279286266459560_n.jpg

З 1854 року Микола Білозерський працював у Чернігівському губернському правлінні, де був помічником редактора в «Черниговских губернских ведомостей» й навіть деякий час виконував обов'язки головного редактора. Саме завдяки йому на сторінках газети друкувалися історичні акти, пісні та казки українського народу, краєзнавчі матеріали, а також байки Леоніда Глібова.

Захоплення історією України змусило полишити роботу й чоловік почав активно збирати українські народні пісні. 1854 року допоміг Амвросію Метлинському – українському поету, етнографу, фольклористу і видавцю – надрукувати «Сборник малороссийских песен». Згодом, зібравши понад 800 творів, Микола Білозерський планував видати книгу, однак через брак коштів та зобов’язання вступити на службу в козачий полк (куди його так і не взяли) передав їх Пантелеймону Кулішу.

1856 року було видано книгу «Южнорусские летописи», де Микола Білозерський висвітлив невідомі пам'ятки, зокрема «Чернігівський літопис». Поселившись у Борзні, він продовжив збирати фольклорні твори й публікував їх у «Киевской старине». У цьому ж часописі чоловік написав статтю під назвою «Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831—1861 г.)», що містить спогади людей Чернігівщини, які знали Кобзаря, зокрема В.Тарновського, М.Лазаревського, А.Лизогуба та В.Забіли.

Микола Білозерський присвятив своє життя збиранню українського фольклору, передаючи його наступним поколінням, що є вагомим внеском для нашої культури та народу.

Підготувала Примоченко Анастасія, бібліограф Чернігівської ЦБ імені М.М.Коцюбинського

Джерела:
  • Обласний історико-меморіальний музей-заповідник П. Куліша «Ганнина Пустинь» // Світ - інфо. - 2015. - № 52 (2 квітня). - С. 11.
  • Образ «Киевской старины» у согадах та епістолярії сучасників / М.Палієнко // Сіверянський літопис. - 2014. - № 6. – С. 233.
  • Уродженці Чернігівщини на сторінках «Основи» : (з нагоди 150-річчя появи першого українського часопису) / В. Терлецький // Сіверянський літопис. - 2011. - № 4. - С. 92-102.
  • Шалак О. Микола Білозерський і його участь виданні класичної збірки українського фольклору «Народні південноруські пісні» (1854) / Оксана Шалак // Народна творчість. – 2004. - № 6. – С. 51-57.

Кiлькiсть переглядiв: 66