НАРОДОЗНАВЧІ ЗАМАЛЬОВКИ: Свято Івана Купала
Івана Купала щорічно відзначається в ніч з 6 на 7 липня і символізує поклоніння природі, сонцю, травам і воді. Веселе народне свято тісно переплетене з язичницькими ритуалами та повір'ями.
Це свято літнього сонцестояння символізує народження літнього сонця – Купала. Внаслідок християнізації у святі язичницьке найменування «Купала» поєдналося з християнським «Івана». На території України впродовж багатьох століть купальські звичаї змінювалися, завжди мали локальні відмінності, не скрізь однаково збереглися – найбільше на Поліссі, як одній з архаїчних зон слов’янського світу.
Прадавній бог Купало був уособленням Сонця, язичницьким божеством родючості, урожаю, добробуту та лікарських рослин. Основним символом свята був купальський вогонь як символ небесного вогню, Марена ж уособлювала воду. Наші предки вважали, що світ народився не взимку, а започаткувався внаслідок священного шлюбу води і вогню. Саме у воді, заплідненій променем світла, зародилося життя. Отже, Купала – це свято кохання, свято плодючості усієї землі і людини.
Івана Купала українці святкують до цього часу, перестрибуючи через вогнище (засіб магічного очищення від лиха і запобігання його на наступний сонячний рік) та пускаючи за водою вінки.
На Чернігівщині в деяких місцевостях замість багаття використовували величезну купу кропиви. Через цю кропив’яну імітацію вогнища перестрибували босоніж. І підтвердженням цього є спогади нашої колеги, бібліотекарки, яка родом з Козелеччини. «У дитинстві, - каже вона, ми насипали купу землі, яку прикрашали квітами. Рвали найвищі стебла кропиви і ставили їх на вершечку земляної купи. А потім босоніж намагалися перестрибнути. Кому бракувало снаги перескочити, той вгрузав у землю і звичайно жалився кропивою. Усі навколо веселилися, окрім постраждалих».
У гуляннях брали участь всі. Наваривши вареників із сиром, символічно починали жнива. Навіть якщо озимина ще не достигала, брали серп і зжинали хоч один сніп, співаючи: «Господи, благослови!». Застілля присвячувалося Івану Хрестителю ( у народі Іванові Купайлу), якого вважали покровителем хліборобів. Потім молодиці й чоловіки несли вареники, варяниці, пиво, квас на місце гуляння, частувалися самі й пригощали молодь.
Дівчата плели вінки з м'яти, меліси, рути, любистку, божого деревця, чебрецю, васильків, резеди та інших запашних трав. Іноді робили ляльки-трав’яниці - оберіг на здоров'я та гарний сон.
Увагу відвідувачки нашої бібліотеки привернули ляльки, виготовлені з трави осоки з виставки мистецьких робіт «АртБліндаж». Вона сказала: «Це не просто дитяча іграшка, а оригінальний витвір мистецтва». Дійсно, одягнуті в народне вбрання –ляльки Сергія Коноваленка, справжній чарівний сувенір, який створює неповторну атмосферу та виконує роль оберега житла.
В давні часи виготовляючи трав’яну основу ляльки, вплетали духмяні лікувальні трави: мяту, чебрець, мелісу та інші, які мали позитивний вплив на стан здоров’я людини.
Сергій Коноваленко – волонтер та знаний майстер ляльок на Чернігівщині, кухар, переможець і призер багатьох всеукраїнських і міжнародних кулінарних фестивалів і конкурсів, учасник телевізійних передач, засновник кулінарної школи для учнів загальноосвітніх шкіл. А ще він - поет, автор шести поетичних збірок, які підписує псевдонімом Коноваленко-Добрянець.
Запрошуємо відвідати мистецьку виставку «АртБліндаж», переглянути творчі роботи та світлини Захисників України і книжкову виставку-експозицію до свята Івана Купала.
Виставка триватиме до 30 серпня (включно).
