Свято Івана Купало у творах українських письменників
Івана Купала - найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят. Одне з найбільш таємничих і магічних свят, що дісталося нам від наших пращурів.
Купайла святкували в час літнього сонцестояння (цього року 20 -21 червня): увечорі, вночі і в самий день Купала. В цей час небесне світило перебуває у куполі — найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі — найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. В результаті «християнського нашарування» воно почало називатися святом Івана Купала, відповідно язичницьке святкування з обрядами перенесли у ніч з 6 на 7 липня.
Свято Івана Купала надихало багатьох митців: і художників слова, і майстрів пензля. Микола Гоголь написав «Вечір проти Івана Купала», у 1909 році була надрукована повість Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала», Михайло Старицький написав драму «Ніч під Івана Купала».
Свято знайшло відображення і у сучасній українській художній літературі: історичному романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», романі «Відступник» - першій частині історичної епопеї «Хоробор» Володимира Ворони, нашого земляка. Автор грунтовно дослідив історію України задля написання своїх творів. Роман занурить у час, про котрий так мало нам відомо. В ньому багато описів: і обрядів, і ремесел, і побуту, і сцен полювання – то все наша культурна спадщина. Погортайте сторінки «Чарівних істот українського міфу» Дари Корній, які перенесуть у світ слов’янської міфології, народної казки та легенди. Спробуйте розгадати таємницю купальської ночі і відкрити дорогу до забутого світу Нав у повісті Наталії Довгопол «Карпатська казка, або десять днів до Івана Купала».
Духовна аура української землі та народних звичаїв випромінює високу енергію, яка надихає і буде надихати митців на творчість ще довгий час.
