Сковорода_300. Афоризми Сковороди

Закон Всесвіту говорить: «Твоє життя в твоїх руках!» Закон цей говорить про те, що всі ми маємо право розпоряджатися своїм життям, проте при цьому не допускати віроломства по відношенню до інших людей.

Оригінальний народний мислитель та просвітитель, шлях якого не повторив ніхто інший, праці якого належать до вагоміших духовних надбань, який майже три століття тому освітив шляхи розвитку української нації, окреслив найважливіші риси її ментальності - «філософію мудрого серця» - Григорій Сковорода казав: «Усякий є тим, чиє серце в ньому: вовче серце є справжній вовк, хоча лице людське, серце боброве є бобер, хоча вид вовчий».

Філософ запевняє, що людина не може стати «із земної небесною», доки не збагне, що справжня людина – це не кров і плоть, а її духовна сутність, центр якої становить серце, яке Григорій Сковорода розуміє як духовну субстанцію, джерело життєдіяльності людини. Із серця випливає все: і думка, і устремління, і почуття. Вся моральність людини повинна теж бути звернена на «серце». Звідси і вимога: «пізнай себе», «поглянь у себе». Пізнаючи себе, людина пізнає власну душу, отже, пізнає творця й цим уподібнюється до нього, а уподібнившись, зливається з ним. Чисте серце робить нас дітьми Божими, що піднімаються над усім тлінним.

А найприємнішим для серця Сковорода вважав любов, яку чітко поділив на любов тіл та «вічну любов вічних душ», цим самим закладаючи основи поняття «феномен любові». Проте, істинною він називав лише духовну любов.

«Хіба мені не уявляються позбавленими сонця, навіть мертвими, - пише він, - ті, що позбавлені любові, і я анітрохи не дивуюся, що сам бог називається любов’ю... Хороша любов та, яка є істинною, міцною і вічною. Любов ніяким чином не може бути вічною і міцною, якщо породжується тлінними речами... Міцна і вічна любов виникає із спорідненості вічних душ... ».

Джерела:

  • Сковорода Г.С. Твори у 2-х томах. Т.1. Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. – Київ: Обереги, 2005. – 528с.
  • Сковорода Г.С. Твори у 2-х томах. Т.2. Трактати. Діалоги.Притчі. Переклади. Листи. – Київ: Обереги, 2005. – 476с.
  • Барабаш Ю.Я. Вибрані студії: Сковорода, Гоголь, Шевченко. – Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 744с.
  • Білоус П. В. Українська література XI—XVIII ст. — К.: ВЦ «Академія», 2009.
  • Войтків Л.В. Серце як екзистенційна засада духу в українській філософії ІІ половини ХІХ – і половини ХХ століття[Електронний ресурс]/ Войтків Леся Василівна. – Режим доступу: https://npu.edu.ua/.../dicer/K_26.053.13/dis_Voytkiv.PDF
  • Драч І. Ф. та ін. Григорій Сковорода: біографічна повість / І.Ф. Драч, С.Б. Кримський, М.В. Попович. – Київ: Молодь, 1984. – 216с.
  • Шевчук В.О. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима: Розмисли. – Київ: Пульсари, 2008. – 528с.: іл.

/Files/images/skovoroda_300/Афоризм Розум править, керує.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 92