До 250-річчя від дня народження Юрія Лисянського – видатного мореплавця, першого українця, який здійснив навколосвітню подорож
12 квітня (за новим стилем) 1773 року в місті Ніжині, що на Чернігівщині, в родині протоієрея Федора Лисянського народився син, якого назвали Юрієм (Георгієм).
Тривалий час вважали, що Юрій Лисянський народився 2(13) серпня, але працівники Чернігівського облдержархіву виявили в метричній книзі Іоано-Богословської церкви в Ніжині актовий запис про народження 1 квітня (старий стиль) 1773 року Григорія Федоровича Лисянського (в документах він значиться під таким ім’ям).
Коли Юрію виповнилося 10 років, померла мати, Фотина Йосипівна. Батько вирішив старшого сина залишити при собі, а молодших – Юрія та Ананія, відвіз навчатися у Морський кадетський корпус у Кронштадт.
Шлюп «Нева» біля берегів Аляски. Малюнок Юрія Лисянського. Фото з Вікіпедії
Юрій вчився старанно, наполегливо вивчав географію, математику та астрономію, мав здібності до малювання, картографії та іноземних мов. У травні 1788 року він закінчив курс навчання, отримав чин мічмана і був зарахований до штату Балтійської ескадри, а в 16-річному віці взяв участь у своїй першій морській битві - зі шведською ескадрою.
Наприкінці 1773 року Юрія Лисянського у складі групи з шістнадцяти найкращих випускників кадетського корпусу (серед яких був і знаменитий Іван Крузенштерн) направили на стажування до Англії. Під час перебування на британському флоті юнак вдосконалював навички в мореплавстві, багато подорожував, познайомився з першим президентом США Джорджем Вашингтоном, досконало вивчив англійську мову.
Ще в часи служби на британському флоті Юрій Лисянський та Іван Крузенштерн мріяли здійснити навколосвітню подорож. Цю мрію їм вдалося втілити в життя. Експедицію було споряджено, і в серпні 1803 року кораблі знялися з якоря й покинули Кронштадт. Керівником експедиції було призначено Івана Крузенштерна, а помічником – Юрія Лисянського.
Протягом подорожі мореплавець здійснив чимало наукових географічних, гідрографічних, астрономічних, етнографічних та інших спостережень, відбулося багато, в тому числі й небезпечних, пригод. Відкритий ним раніше невідомий один з островів Гавайського архіпелагу отримав назву «острів Лисянського».
На початку квітня 1806 року біля берегів Південної Африки судна потрапили в смугу суцільного туману, Крузенштерн та Лисянський загубили один одного. Врахувавши, що кількість харчів та питної води обмежена, Юрій Федорович вирішив йти до Європи не заходячи до жодного порту. Шлях вдалося подолати за 142 дні без пошкоджень і втрат. До цього жоден корабель Європи не ставив подібних рекордів зі швидкості та тривалості безперервного плавання на вітрильнику.
Після трирічної подорожі, у серпні 1806 року, шлюп «Нева» під командуванням українця Юрія Лисянського увійшов до Кронштадтської гавані. За два тижні повернувся й вітрильник, очолюваний Іваном Крузенштерном. Перша в історії колишньої Російської імперії навколосвітня експедиція завершилася.
Пам'ятник Юрію Лисянському в Ніжині. Фото з сайту Музею рідкісної книги Ніжинського держуніверситету
Деякий час Юрій Лисянський служив на кораблях Балтійського флоту, готував до друку книгу про навколосвітню подорож, але цензори всіляко гальмували вихід у світ книги й врешті відмовили видати її державним коштом. Мореплавець подав у відставку в чині капітану І рангу та за три роки власним ресурсом видав у двох томах свою книгу: «Путешествие вокруг света на корабле «Неве» в 1803-1806 гг.», а невдовзі надрукував надзвичайно важливий додаток до неї – «Собрание карт и рисунков к путешествию Ю. Лисянского».
1824 року мореплавець відвідав рідний Ніжин, привіз два комплекти «Путешествия…», один з яких передав до бібліотеки Ніжинської Гімназії Вищих Наук кн. Безбородька, а другий – директору цієї гімназії Івану Орлаю. Один із комплектів до сьогодні зберігається в Музеї рідкісної книги Ніжинського держуніверситету імені М. Гоголя.
Могила Юрія Лисянського. Фото з Вікіпедії
Останні роки свого життя Юрій Лисянський провів у відставці, займався вихованням дітей. Помер у лютому 1837 року в Петербурзі, похований на цвинтарі Олександро-Невської лаври. На надгробку викарбовано епітафію, складену ним самим:
Прохожий, не тужи о томъ,
Кто кинулъ якорь здесь
Онъ взялъ съ собою паруса, подъ коими
взлетитъ въ предѣлъ небесъ.
Джерела:
- Сапон В. М. Одіссея Юрія Лисянського / В. М. Сапон, В. М. Шевченко. – Чернігів : Видавець Лозовий В. М., 2012. – 38 с.
- Єкименко О. Одіссея, що ввійшла в історію світового мореплавства / Олена Єкименко // Деснян. правда. – 2013. – 4 квіт.
- Полетун Н. Коли ж народився Юрій Лисянський? / Ніна Полетун // Біла хата. – 2008. – 21 серп. – С. 7.
- Сапон В. Український Магеллан / Володимир Сапон // Деснян. правда. – 2008. – 14 серп. – С. 12.
- Борисова С. Про першого українця, який здійснив навколосвітню подорож / Світлана Борисова // АрміяInform. – Режим доступу: http://surl.li/ghrzg. - Назва з екрана.
- Мандрівник козацького роду // Музей рідкісної книги Ніжинського держуніверситету. – Режим доступу: http://surl.li/ghsfd. - Назва з екрана.
- Юрій Лисянський : біографія // Бібліотека української літератури. – Режим доступу: http://surl.li/ghryh. - Назва з екрана.
Підготувала Олена Куннова, головний бібліограф ЦМБ ім. М. Коцюбинського
