ВИДАТНІ ПОСТАТІ ЧЕРНІГІВЩИНИ: Володимир Ємець
Мій син. 1971. Полотно, олія. Фото зі сторінки Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана
Видатний український живописець Володимир Володимирович Ємець народився 4 квітня 1938 року в Чернігові. У серпні 1941 року разом із матір’ю та старшим братом перебрався до с. Довжик, що в Чернігівському районі, де і проминуло його дитинство. «Взагалі, у тому, вже далекому дитинстві на берегах Свішня моя найбільша мрія була – стати художником. Узимку малював візерунки на замерзлому вікні, а то якось обмалював зайчиками-побігайчиками стіну та припічок», - ділився спогадами митець.
Микола Гоголь. «…і оніміла думка перед твоїм простором». 1980. Полотно, олія. Фото зі сторінки Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана
Художню освіту Володимир Ємець отримав у Кишинівському художньому училищі (1956-1961) та Київському державному художньому інституті (1963-1968).
Після інституту молодий художник поїхав до Калінінграда, але згодом повернувся до Чернігова. «…Художник повинен працювати там, де виріс, де знає свою культуру, свою природу, знає коли сонце сходить, знає, де річка, де ліс, де коні пасуться… Це все треба художнику знати. Тому і приїхав на Чернігівщину», - так пояснив своє повернення на батьківщину художник. Усе подальше життя Володимира Ємця пов’язане з рідним містом.
Вірші. Пам’яті П.Г.Тичини. 1984. Полотно, олія. Фото зі сторінки Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана
«Я чернігівський, тож маю малювати свій край, творити на рідній землі, де все знайоме і рідне, де душею відчуваєш порух листка на дереві, впізнаєш голос птаха в лузі. Я твердо переконаний у тому, що митець загалом і художник зокрема повинен бути при своєму народі, при своїй природі, при своїй культурі і побуті. Тільки тоді можна досягти чогось. До того ж, ми повинні розвивати свій рідний край, дбати про свою рідну землю. Бо хто ж це робитиме, як не ми?» - вважав Володимир Ємець.
Портрет С. Реп'яха
1971 року митець став членом Національної спілки художників України, 1985 року очолив обласну організацію НСХУ, був директором Чернігівського обласного художнього музею, активно співпрацював із «Просвітою».
Творчість Володимира Ємця, без перебільшення, – ціла епоха у живописі Чернігівщини. У митця зворушливо і щиро виходили пейзажі, натюрморти, сюжетні полотна, та особливе місце в його творчому доробку належить портретам.
Відкриття світу. 1974. Полотно, олія. Фото зі сторінки Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана
З-під пензля художника вийшла ціла галерея облич видатних людей, здебільшого представників творчих професій, яких він добре знав, цінував їх внесок в українську культуру і відчував потребу зберегти їхні образи для нащадків. На портретах ми бачимо письменників і поетів, артистів і музикантів, вчителів, лікарів, краєзнавців, науковців тощо. «Кожен – зі своїм неповторним світом, тим внутрішнім духовним осердям, на якому цей світ тримається. Кожен – із чітко вираженим характером, пізнати який, акцентувавши увагу на найсуттєвішому, глядачеві допомагає художник. Навіть тим, хто, здавалося б, уже досить близько знає портретованого. Чому? Бо талановитий художник, яким і є Володимир Ємець, підкреслює (виявляє) в образі головне, найсуттєвіше, відкидаючи другорядне», - так писав про портрети художника відомий чернігівський поет Петро Куценко.
Мистецтвознавці переконані, що портретна галерея Володимира Ємця – унікальне явище, яке немає аналогів в Україні. Не буде вже цих людей, але їх образи краще за будь-які слова розповідатимуть прийдешнім поколінням про них та їхній час.
1998 року Володимиру Ємцю було надано звання «Народний художник України», він - кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, лауреат премії імені Михайла Коцюбинського (2004), Почесний громадянин Чернігова (2008).
Не стало видатного живописця 5 листопада 2019 року, поховали його на чернігівському кладовищі «Яцево».
Володимир Ємець: «Про те, який внесок я зробив у мистецтво, судитиме час. Минуть роки, і якщо залишиться про мене згадка в історії, то дуже добре. Час – це головний критерій в оцінці доробку митця».
Підготувала Олена Куннова, головний бібліограф ЧМБ ім. М. Коцюбинського.
Бібліографія:
- Ключник С. Слід вічності / Світлана Ключник ; літ. ред. П. Дідовича. — Чернігів : Десна Поліграф, 2013. — 295 с.
- Реп’ях С. Справді народний : (Володимир Ємець) / Станіслав Реп’ях. – Чернігів, 2003. – (Портрети земляків).
- Вереснева В. Художник нашого краю / Валентина Вереснева // Наш край. – 2010. – 20 лют. – С. 4.
- Гаврик В. Слід вічності Володимира Ємця / Вікторія Гаврик // Деснян. правда. – 2014. – 1 трав. – С. 12.
- Ємець В. Володимир Ємець: «Картини – мов діти, в усі душу вкладаєш, а доля в кожної своя…» / Володимир Ємець ; [розмовляла] Валентина Меркулова // VIP-персона. – 2011. - май. – С. 8-11.
- Куценко П. Душі небесна таїна : про портрети Володимира Ємця / Петро Куценко // Деснян. правда. – 2007. – 28 верес. – С. 1-2.
- Сапон В. Володимир Ємець, народний художник… / Володимир Сапон // Деснян. правда. – 2008. – 17 квіт. – С. 10.
- Чернякова О. Кольорова таїна пензля Володимира Ємця / Ольга Чернякова // Місто. – 2008. – 3 квіт. – С. 16.
