1 КВІТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СМІХУ
Усе-таки добре, що раз на рік є день, у який можна безбоязно пожартувати будь-де і над будь-ким. Про те, що Перше квітня – особлива дата, знають майже всі. А хто забув про День сміху, тому швидко нагадають – розіграшами та жартами.
Світовий гумор зберігає влучні сентенції, веселі історії, приписувані відомим людям. У багатьох народів є навіть свій улюблений герой казок та переказів, анекдотів, жартів і дотепів: у болгар – це хитрий Петро, у східних народів – Ходжа Насреддін, у німців – Ейленшпігель та барон Мюнхгаузен. Гумористичні твори доводять нам, що навіть серйозні проблеми можна сприймати з гумором, і від того шанси на розв'язання цих проблем зовсім не зменшуються, а навіть навпаки!
Український народ завжди любив пожартувати. Про це свідчить багатий народний фольклор: анекдоти, жарти, влучні примовки, усмішки, жартівливі пісні, які передають нам життєвий досвід цілих поколінь.
Гумор українських козаків відомий далеко за межами України. Як приклад достатньо привести «Лист запорожців турецькому султану». Ще у XVII ст. він набув великої популярності не лише серед українців, а й серед інших народів, які боролися проти експансії Османської імперії. Мабуть, це був перший «вірусний пост» за три сотні років до Facebook та соцмереж. Невеличкий лист, сповнений гумору і сатири, став справжньою секретною зброєю наших пращурів-козаків проти турецької загрози й неодноразово використовувався як засіб для підняття бойового духу. Гумористичне оформлення цього листа не тільки смішить українців уже декілька століть, а й послугувало приводом для всесвітньо відомої картини Іллі Рєпіна, який дуже надихнувся цією незвичною, як для міжнародної дипломатії, ситуацією.
Наповнена народним гумором «Енеїда» Івана Котляревського, знаменувала початок нової української літератури. Написана вона в той час, коли не було з чого сміятися. Коли Україна була знекровлена і деморалізована поразкою в нерівній національно-визвольній боротьбі, вона втратила залишки своєї незалежності і разом з ними, здавалося, втратила свої останні сподівання. Іван Котляревський подарував нам надію і нагадав, що ми маємо свою культуру, свій фольклор. «Енеїда» зображує українців такими, якими ми є. Сміх у «Енеїди» переходить від легкого гумору, іронії, до різкої сатири, нищівних насмішок. Це прояв сили народу, який здатний сміятися не тільки над іншими, але і над собою, зі своїх недоліків і вад. І такий сміх - це завжди ознака моральної переваги.
Щоб не плакать, ми сміялись! Навіть зараз під час війни українці не втрачають почуття гумору. Гумор допомагає захиститися від стресу та зриву, дозволяє вистояти серед жахів війни та інформаційного тиску. Гумор — це також інструмент інформаційної війни і найкращі ліки проти паніки та зневіри. 1 квітня 2023 року українцям не весело, проте вони сміються. Сміються над окупантами, і цей сміх діє як гостра, безжальна зброя, яка наближає нашу Перемогу. Українці вигадують меми та фотожаби для підняття бойового духу та масово поширюють у соцмережах. «Русский воєнний корабль, иди нах#й» — фраза, що не тільки є найбільш поширеною у соціальних мережах у період війни, але й яка стала символом української незламності. Або чого тільки варті слова голови Миколаївської ОДА Віталія Кіма «Ніколи країна, у якої на гербі курча, не переможе країну, у якої на гербі виделка» чи влучні меми українських стендап-коміків Фелікса Редьки, Антона Тимошенка, Насті Дєрскої (нині - Насті Зухвалої), Міцика Gonibez (він же Михайло Юрчук) та багатьох інших. Михайло Юрчук створив фейсбук-спільноту Goni Memes, де майже щоденно з'являються нові меми про російських військових. «Коли ти смієшся з ворога, це набагато краще ніж боятись його», - наголошує Антон Тимошенко.
Люди часто забувають про цілющу силу усмішок, адже щирий сміх продовжує життя! В ці дні Ви маєте можливість завітати до центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського та ще раз перечитати твори гумору і сатири. До Вашої уваги виставка одного жанру «Майстри українського гумору», з якою можна познайомитись у коворкінгу. На виставці представлені збірки відомих та маловідомих авторів, які викличуть посмішку та піднімуть настрій. Це твори класиків української літератури, Остапа Вишні, Олександра Ковіньки, Павла Глазового, Євгена Дударя, Володимира Самійленка, Галини Вовченко, наших краян Івана Сочивця, Сергія Дзюби, Петра Руденка, Михайла Сушка та інших письменників-гумористів.
